На «маленькому Давосі» в Тернополі шукали відповідь на виклики глобалізації

Серед молодих учених не лише України, а й інших держав Тернопіль останнім часом набуває слави «маленького Давоса». І це не перебільшення, судячи з того, що на участь у Міжнародній науково-практичній конференції (на знімку), яка впродовж двох днів наприкінці лютого відбувалася у Тернопільському національному економічному університеті (ТНЕУ), заявки подали майже півтисячі молодих учених.

За участь у конференції довелося поборотися. Відбувся конкурсний відбір доповідей. У результаті запрошення на конференцію отримали майже 200 молодих учених з усіх областей України, а також із Азербайджану, Білорусі, Латвії, Польщі та Росії, доповіді яких, на думку організатора конференції — ради молодих учених ТНЕУ, — видалися найцікавішими. Це представники 120 вузів та науково-дослідних закладів НАНу, понад 60 відсотків яких доктори та кандидати наук віком до 35 років. Цікаво, що багато з них, зважаючи на скрутну фінансову ситуацію у вишах, приїхали до Тернополя власним коштом.

Тема конференції більш ніж актуальна: «Економічний та соціальний розвиток України у ХХІ столітті. Національна ідентичність та тенденції глобалізації». Робота проходила в п’яти секціях. Про її глибину свідчать назви: «Світова економіка у ХХІ столітті: геополітичні стратегії, транснаціоналізація бізнесу та проблеми наднаціонального регулювання», «Проблеми управління в умовах нестабільної ринкової кон’юнктури», «Розвиток фінансово-кредитної системи в умовах глобальної фінансової нестабільності», «Інституційне забезпечення економічного розвитку», «Сучасні проблеми теорії і практики обліку, аналізу та аудита». Це вже шоста конференція з проблем глобалізації, ось чому вони стають дедалі популярнішими у молодих науковців, ось звідки взялася назва «наш маленький Давос».

До речі, Міністерство освіти та науки визнало тернопільські економічні конференції найкращими серед вузів України. Дедалі більший інтерес до них виявляють і маститі вчені, й, що важливо, практики: представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємці. Опинившись у лещатах економічної кризи, вони частіше звертають свої погляди до науки, сподіваючись, що вона дасть відповідь на виклики сьогодення.

— Мені було приємно, — розповіла проректор ТНЕУ з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Алла Мельник, — коли заступник міського голови Петро Гринчишин, побувавши на конференції, висловив побажання запросити окремих доповідачів для виступу перед апаратом виконкому. Глибина, з якою «копають» молоді вчені, приємно вразила не лише мене, а й колег-професорів. Вони намагалися дати оцінку процесам, які мають місце у нинішньому глобалізованому світі, визначити шанси України у новій структурі світоглядного порядку. Багато доповідей було присвячено економічній кризі, пошукам шляхів виходу з неї. За результатами роботи конференції видано збірник тез доповідей у двох частинах, буде напрацьовано конкретні практичні рекомендації. Пропозиції молодих учених у вигляді аналітичних записок ми надішлемо профільним комітетам Верховної Ради, секретаріату Президента, Кабінету Міністрів, своєму міністерству, а також координаторам європейських структур в Україні.

Саме у той час, коли молоді економісти зібралися на свою конференцію, в Тернополі перебував Голова Верховної Ради України. Виступаючи перед студентами Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя, Володимир Литвин також наголошував на тому, що світ глобалізується і Україна має знайти своє місце в цьому новому порядку. Він висловив побоювання, що наша держава може опинитися на роздоріжжі, розмінною монетою у руках основних гравців. «Якщо самі не освоїмо власну територію, за нас це зроблять інші», — сказав керівник парламенту. Епоха індустріалізації, на його думку, закінчилася, тепер слід робити ставку на освіту, науку, нові технології. Тут карти в руки — молоді. Доводиться лише шкодувати, що з цією цікавою лекцією Володимир Литвин не виступив і перед учасниками Міжнародної науково-практичної конференції у ТНЕУ. І сподіватися, що напрацювання молодих учених не залишаться без уваги керівників держави. «Маленький Давос» повинен перерости у великий.

Любов Левицька