Сергій Юрій: “Аналізуючи пройдений шлях, думаємо про перспективу”

Кожен пройдений етап – як у житті окремої людини, так і колективу, великого підприємства чи навчального закладу – одночасно має ретельно вивчатися, аби надалі добиватися ще вагоміших здобутків. Такої ж думки і ректор Тернопільського національного економічного університету професор Сергій Юрій, який вважає, що аналізувати зроблене необхідно перед усім для того, аби наступний період був ще упевненішим і результативнішим, бо тільки тоді можна розраховувати на перспективність справи.

Дотримуючись таких принципів, останнім часом колектив ТНЕУ крок за кроком щораз вище піднімається на вершину освітянського олімпу. Важливою віхою в історії вузу стало те, що він отримав статус університету, став національним. Та було і чимало менш значимих подій, які також суттєво сприятимуть поступу вперед. Таких, скажімо, що були втілені у життя уже в минулому навчальному році. Про це, власне, і розмірковує керівник одного з найавторитетніших навчальних закладів України, доктор економічних наук професор Сергій Юрій.

Від теорії - до практики

Вже на початку вересня 2008 року ми провели чергову міжнародну конференцію, присвячену інтеграційним процесам входження України в Євросоюз. Треба сказати, що наш навчальний заклад ще п'ятнадцять років тому визначився з тим, що Українська держава має стати на європейський шлях розвитку. І це послідовно підкріплювалося обґрунтованими економічними теоріями, розрахунками, які чітко доводили необхідність такого процесу. Скажімо, на вже згадуваній міжнародній конференції, яка проходила на початку минулого навчального року, до речі, у Туреччині, у черговий раз акцентувалася увага на тому, якої шкоди можуть завдати Україні відповідні зміни у політичному напрямку. Матеріали з конкретними висновками і пропозиціями про те, що європейський вибір - це той шлях України, який забезпечить їй найоптимальніше економічне зростання, ми надіслали у секретаріат Президента, Кабінет Міністрів, відповідним парламентським структурам.

Водночас наш навчальний заклад не лише таким чином намагається орієнтувати Україну на Європу, а й власним прикладом сприяє цьому процесу. Минулий навчальний рік ознаменувався, приміром, тим, що ТНЕУ увійшов до Великої хартії університетів. А це означає, що ми відтепер можемо орієнтуватися на багаті демократичні та освітянські здобутки провідних навчальних -закладів, світу. Приміром, Болонському університетові, де, власне, й проходила церемонія входження нашого вузу у когорту кращих, вже понад 920 років. І це дуже висока честь переймати досвід у такого авторитетного храму науки та освіти.

З іншого боку, це і багато до чого зобов'язує, бо відтепер вимоги до навчального процесу та знань студентів мають бути ще ґрунтовнішими. Вже не можна працювати як раніше, а треба систематично і щоденно вдосконалюватися, аби відповідати вимогам сьогодення.

Чим особливим був для нас минулий навчальний рік? Він засвідчив, що університет повинен не тільки передавати знання, а й творити, продукувати їх, а відтак проводити моніторинг, аналізувати, як теоретичні надбання наші випускники втілюють на практиці.

Підручники для усієї держави

Хотів підкреслити, що особливу увагу ми маємо акцентувати на тих теоретичних здобутках, які розроблені якраз в стінах нашого університету. За попередній навчальний період ми випустили кілька підручників, які, на мою думку, є оригінальними для усієї України. Передусім, йдеться про працю "Економічна теорія: політична економія". Звичайно, є непогані підручники, випущені в Києві, Донецьку, Львові... Наш же відрізняється тим, що кожна конкретна наука може почерпнути в ньому щось для себе, бо він пов'язує економічну теорію сьогодення з тими процесами, які відбуваються на практиці. А реальність, на жаль, не завжди відповідає наявним теоретичним надбанням. З цього приводу хотів би зацитувати один абзац із передмови до цього видання: "За останні роки було підготовлено чимало хороших посібників та підручників з економічної теорії, проте системної відповіді на фундаментальні питання, хто, що, де, коли і як, для кого виробляє життєві блага, так, по суті, і не знайдено. Більше того, аналіз розвитку господарського комплексу України переконливо доводить: щось не так у "нашій теорії" та її реалізації на практиці. Сфера економіки залишається сферою нереалізованих можливостей".

Особливістю ж нашого підручника якраз і є те, що він ґрунтується на економічній теорії та світовій практиці.

Ми випустили і дуже змістовний підручник "Валютна політика", а також одну з найкращих праць "Фінанси". І переконані у тому, що усі ці надбання, які створені в стінах нашого університету, стануть корисними для усіх навчальних закладів України.

Треті в західному регіоні України

2008-2009 навчальний рік був доволі відповідальним для нашого колективу в тому плані, що ми активно готувалися до проведення переакредитації на наступний період. Якраз на початку липня завершується термін попередньої ліцензії, яка діяла впродовж п'яти років. Тепер же, маючи статус національного університету, спеціальна комісія дозволила нам впродовж найближчих десяти років надавати освітянські послуги за четвертим рівнем акредитації. А це означає, що вуз успішно виконує усі непрості вимоги, без яких нині неможливо залишатися "на плаву" у непростому освітянському просторі. Адже, як відомо, зараз під час акредитації звертають дуже серйозну увагу і на матеріальну базу, і на рівень викладацького складу, а також на багато інших чинників. Тому й не дивно, що чимало навчальних закладів були позбавлені відповідних ліцензій. І тут є певна закономірність. Бо не може готувати висококваліфікованих фахівців той навчальний заклад, який міститься в кількох орендованих кімнатах, не має необхідного викладацького потенціалу. Цього треба було чекати, бо період ейфорії відкриття вузів і отримання прибутків від освітньої діяльності, сподіваюся, вже пройшов.

Той факт, що ТНЕУ без особливих зауважень кваліфікаційної комісії подолав непростий переакредитаційний процес, свідчить про офіційне визнання того, що наш колектив на правильному шляху. Щоправда, є ще й інші аргументи, які мають певні стимулюючі функції. Маю на увазі різноманітні опитування, які проводяться відповідними соціологічними службами з метою визначення кращих освітянських закладів. З приємністю хочу відзначити, що недавно журнал "Кореспондент" опублікував таблиці рейтингів українських вищих навчальних закладів за рівнем надання освітніх послуг. Засновники цього рейтингового дослідження вже тривалий час реалізують проект в області сучасної освіти, а тому в їх фаховості сумніватися не доводиться. Тим паче, що до уваги брався комплексний підхід щодо визначення кращих. У номінації "Західний регіон" серед 43 вищих навчальних закладів була сформована п'ятірка сильніших. Третє місце тут зайняв наш університет. Попереду виявилися тільки такі ВНЗ, як "Львівська політехніка" та Львівський національний університет імені Івана Франка. І це також яскраве свідчення, що колектив ТНЕУ може гордитися своєю працею.

Дійти до розуму і серця студента

Аналізуючи певні позитивні моменти у навчально-виховній роботі, хотілося б зупинитися і на аспекті моральної та психологічної підготовки студентів до майбутніх випробувань під час трудової діяльності. На жаль, в ринкових умовах ми іноді забуваємо про те, що необхідно мати особливий підхід до кожної молодої людини, аби дійти не лише до її розуму, а й серця. Не допрацьовуємо, скажімо, в тому, аби майбутній спеціаліст вийшов із стін університету не тільки добрим фахівцем, а й достатньо підготовленим до непростих життєвих умов. Адже, як відомо, після закінчення навчання далеко не усім нашим випускникам вдається працевлаштуватися або й адаптуватися на робочому місці.

Ми маємо націлювати наших викладачів на те щоб вони частіше вели із студентами дискусії щодо справжніх реалій життя, пояснювали їм, що не завжди ситуація складається так, як це написано у підручниках чи розповідалося на лекціях.

Викладачі університету мають серйозно замислитися над тим, що саме хочуть почути від них студенти, а для цього необхідно підвищувати свій освітній рівень, самовдосконалюватися. Не лише висока фахова обізнаність, а й культура поведінки, інтелект, поінформованість наших наставників сприяють їх авторитетові. Саме на лекції, семінари таких викладачів і йдуть із особливим задоволенням майбутні економісти, юристи, менеджери...

Прогрес міжнародної співпраці

Минулий навчальний рік став для нашого університету своєрідним підсумком певного етапу в міжнародній діяльності. Сьогодні ми вже можемо говорити про систему міжнародних, зв'язків ТНЕУ з університетами багатьох країн світу. Приміром, ми маємо магістерську програму у Македонії, де навчається близько тридцяти студентів, які хочуть отримати український диплом. І наші викладачі читають їм лекції англійською мовою, без допомоги перекладачів передають свої знання майбутнім фахівцям наші провідні професори, доценти, докторанти... І це також свідчить про високий імідж навчального закладу на міжнародному освітянському рівні.

Або такий приклад. Наприкінці травня цього року до нас завітала почесна делегація з Дрезденського технічного університету, у складі якої перебував і ректор цього німецького навчального закладу професор Герман Кокенге. Раніше здебільшого наші викладачі та студенти їздили на стажування та навчання в Дрезден, а нині вже ТНЕУ стає місцем ділових зустрічей з участю високих гостей. До речі, під час цього візиту представницької німецької делегації була підписана угода про продовження інтегрованої навчальної програми між двома університетами. Відтепер студенти нашого українсько-німецького економічного факультету матимуть можливість отримувати дипломи не лише спеціалістів, а й магістрів Дрезденського технічного університету. Зауважу також, що десятеро студентів НУЕФ вже мають відповідні документи про закінчення двох навчальних закладів. Приємно водночас констатувати, що сьогодні усі вони працевлаштовані. І взагалі хочу сказати, що за цим показником наш університет також займає провідні позиції. Стовідсотково забезпечені роботою випускники факультету фінансів митного напрямку, а усі решта працевлаштовуються впродовж року майже на вісімдесят відсотків.

Перспектива має бути реальною

Сьогодні для нас надзвичайно важливим фактором у роботі з підростаючим поколінням є необхідність переконати наших потенційних абітурієнтів, студентів, випускників в тому, що ТНЕУ - це їх перспектива. І не якась віртуальна, а реальна. А щоб цього досягти, треба створювати таку інфраструктуру, такі умови для навчання та проживання молодих людей, аби в них навіть не виникало сумнівів у правильності свого вибору. Щоб вони також мали й упевненість в тому, що здобутий фах обов'язково буде затребуваний.

Свідченням того, що ми чимало робимо в цьому напрямку, є хоча б такий аргумент. Як відомо, нема таких батьків, які б бажали своїм дітям чогось поганого. А в нашому університеті навчається дуже багато студентів, мама або тато яких (а то й обоє) свого часу також здобували тут фах. До речі, можу навести і такий приклад, коли одразу три покоління однієї родини працюють і навчаються у нас. І це також яскраве свідчення авторитету національного економічного університету.

Палац спорту у... Чорткові

Останнім часом ми багато уваги приділяємо зміцненню матеріальної бази університету. Зводимо нові гуртожитки, реставруємо та ремонтуємо навчальні корпуси, впорядковуємо студентське містечко. Недавно урочисто відкрили і два нових спортмайданчики із штучним покриттям. Але на цьому не маємо наміру зупинятися. Правда, не завжди вдається втілити усі задуми в життя. Приміром, вже впродовж кількох років мріємо про спорудження, у Тернополі палацу спорту, але нічого з цього не виходить, бо коштів на цей задум потрібно багато, а підтримки від владних структур нема.

Та недавно з'явилася можливість побудувати таку спортарену в одному з навчальних підзрозділів університету у Чорткові. Тут функціонує наш інститут, який створений на базі військової частини. Недавно ж нам дозволили переобладнати і колишню солдатську їдальню. Одразу виникла ідея використати це просторе приміщення під палац спорту. Тепер цей задум активно реалізовуємо. І маємо запевнення, що найпізніше до кінця року зможемо урочисто провести відкриття нової спортспоруди. І це, запевняю вас, буде справжній палац спорту, де матимемо не .лише сучасний ігровий зал, який відповідатиме міжнародним стандартам, а й плавальний басейн на 25 метрів, різноманітні тренажерні кімнати, інформаційний центр, роздягальні, душові, готельне приміщення. Тут, до речі, наша волейбольна команда "Галичанка" вже зможе приймати і закордонні клуби в рамках євротурнірів. Звичайно, хотілось би мати таку спортарену в обласному центрі, але наразі це нереально. На спорудження такої у Тернополі довелося б затратити до п'ятнадцяти мільйонів гривень, а в Чорткові її вартість буде в кілька разів дешевшою. І ми свідомо йдемо на такі фінансові затрати, бо знаємо, що вони окупляться. Більше наших студентів матимуть змогу оздоровитися, фізично загартуватися, а також вдосконалити свою спортивну майстерність. Завдяки такому підходу до справи з кожним роком усе вагомішими є результати виступів наших спортсменів на міжнародній арені. Наведу такий приклад: сьогодні чотирнадцять (!) спортсменів ТНЕУ готуються до всесвітньої універсіади в Белграді. Для порівняння скажу, що на попередніх головних студентських змаганнях було лише четверо наших представників. А це також суттєвий аргумент, який працює на авторитет Тернопільського національного економічного університету.

Ярослав Мармаш