БС – 42 “Брати і сестри”

Пригадуючи зараз студентські роки, про Віктора Ющенка, можна сказати, що він 6ув звичайним студентом, як усі. А зіншого боку вже з першого курсу було помітно: він може мислити у ширших масштабах, ніж ми - вчорашні . десятикласники. І, чесно кажучи, ще тоді я визнавав, що до нього не доріс, хоча теж відносився до тих, хто мав високу успішність у навчанні. Віктор завжди мав свою думку і міг спокійно вступити в полеміку з викладачами. І хоч на ті часи пропагували одну ідеологію, він міг сказати: «Я з цим не погоджуюсь». Поряд з тим Ющенко був активним організатором студентського дозвілля. Зокрема, на його плечах завжди бів збір студентів у Карпати. Пригадую якось ми замовили автобус, купили барана спеціально для шашликів і цілою групою поїхали в гори. У ті вихідні був густий туман і можливо, через нього ми заблукали, йдучи до Говерли. Опинилися на Закарпатті. Нам довелося діставатися автобусом до Рахова, а потім з Рахова до свого автобуса.

 Та найприкріше, що баран залишився в автобусі, а до понеділка нам треба було повернутись на навчання. В результаті наша група приїхала до , Тернополя в понеділок .увечері. Тоді декан хотів зняти всім стипендію за це. Але якось минулося.

А іншого разу ми вирішили поїхати в печери Борщівського району. Там добряче змерзли і товариш, який проживав у цих місцях, приніс нам каструлю вареників. У когось з хлопців виникла ідея скинутися на пляшку. От ми й попросили майбутнього банкіра Ющенка зібрати гроші. Тоді він з капелюхом підходив почергово до кожного і просив «скинутися». Пригадую, ми купили «Перцівку». Ющенко хоч і часом збирав гроші, ніколи не вживав міцних алкогольних напоїв. Він надавав перевагу вину.А загалом, коли ми збирались інколи посидіти за столом, почаркуватися, Віктор тим часом йшов у кіно, театр, відвідував музеї. Коли ми грали в карти, футбол, він йшов у читальню, хоча, в принципі, теж був непоганим спортсменом і підтримував форму.Одного разу, коли він з дівчиною пішов на перегляд чергового кінофільму, ми з друзями зібралися в нашій кімнаті і вирішили «замочити» здану зимову сесію. Хтось з хлопців не міг більше пити і вилив вино в акваріум, що був у Ющенка на тумбочці. Він дуже любив рибок, завжди

 вчасно міняв воду в акваріумі, старанно промивав камінчики. І уявіть собі

реакцію, коли він по вернувся, а половина рибок поспливала животиками догори. Віктор добряче посварив нас та заходився рятувати ще живих рибок і чистити акваріум.

 Бував Ющенко в студентські роки і у мене вдома у Залізцях на Зборівщині. Я дуже любив природу, тому інколи ходив на полювання. Одного разу кажу: «Давай, Вітя, їдемо зі мною». Він, звичайно, погодився. Це був якраз сезон полювання. Щоправда, того разу нічого не вполювали, але Віктор був задоволений. Власне, так поступово він і пізнавав наш західний регіон.

Варто сказати, ще тоді Ющенко виділявся своєю вихованістю. Він вмів по-особливому спілкуватися з людьми. Завжди, нехай і за останні гроші, на побачення з дівчиною йшов з квітами. Грошам також знав ціну. Щоб заробити копійчину, їздив у будівельні загони. Час від часу йому присилали з дому посилки з харчами, передавали гроші. Але ніколи він не був скупим. Бувало прийде в групу і каже: «Давайте всі по карбованцю і йдемо до театру». Ще в ті часи в нього почали проявлятись теперішні позитивні звички.

І навіть після закінчення інституту, коли розпочалося його кар'єрне зростання, ніколи не хизувався цим перед одногрупниками. Щоп'ять років приїжджав на зустріч з випускниками. Усім, хто до нього звертався, завжди допомагав. Пригадую, в одного нашого колеги захворіла дочка, необхідна була операція в Києві. Він передзвонив до Ющенка, який тоді вже був, здасться, головою Нацбанку і, звичайно, мав купу своїх проблем. Але до прохання товариша поставився дуже уважно. Організував місце в лікарні, домовився про готель і навіть харчування та автомобіль. Особисто цікавився здоров'ям дочки свого товариша. Віктор Андрійович завше з радістю спілкується зі своїми однокурсниками. Тому якщо він цього року приїде на 30-річчя закінчення вузу, я його спершу запитаю, як йому керується державою і чим можемо допомогти ми. І ми зовсім не повинні спекулювати на тому, що є його одногрупниками, а виконувати все можливе для держави на тих місцях, де ми є.

Любов СВЕРГУН.