Сергій Юрій:”Перспективи розвитку забезпечать професіонали”

Фінансова, бюджетна теми постійно висвітлюються на старінках «Свободи».У цьому році редакція газети започаткувала новий проект «Економіка краю: перспектива, проблема, пошуки», 3 означеної проблеми мають змогу висловитися спеціалісти усіх галузей народного, господарства, керівники підприємств, організацій, навчальних закладів, учені, депутати усіх рівнів…

Сьогодні ми запросили до розмови одного з найавторитетніших фавхівців у цій сфері, ректора Тврнонільської академії народного господарства, доктора економічних наук, професора, керівника Економічної ради області Сергія Юрія.

Відомо, що від загального рівня розвитку економіки держави залежить її стан і в регіонах. Ідучи на зустріч із Сергієм Іллічем, згадав, що кілька років тому брав у нього інтерв'ю, в якому, зокрема, йшлося про те, наскільки залежним може бути прогрес економічною .зростання держави від фахового рівня команди урядовців Це було невдовзі після того, як прем'єр-міністра України звільнили випускника, ТАНГу Віктора Ющенка. Я цікавилася в ректора академії, у чому на його думку, головна причина того, що Віктор Андрійович не зумів втриматися тривалий час посаді керівника уряду, попри те, що результати його роботи були очевидно позитивними. На що Сергій Ілліч відповів. «Справа в тому, що Віктор Андрійович належить до категорії фахівців нової генерації. Він не є номенклатурним чиновником, а господарником, який усього добивався передусім власними знаннями та працею. Ющенко знав, як треба діяти, аби змінити життя людей в Україні на краще, але йому потрібна була сильна команда професіоналів, яка б не була заангажована на політичних іграх. Такого ж колективу однодумців, які б принципово відстоювали насамперед інтереси держави, не виявилося.

Коли ж Віктор Андрійович пішов, як кажуть, не в одне; русло з певними політичними кланами, він одразу ж опинився за бортом корабля, який мав свій визначений курс, на жаль, скерований не на поліпшення добробуту народу...»

І ось минув час. Президентом України став Віктор Ющенко, сформовано новий уряд на чолі з Юлією Тимошенко.

- Що насамперед може забезпечити перспективи розвитку економіки в нинішніх умовах? - запитую у Сергія Ілліча.

- На цю тему можна багато говорити, наводити конкретні факти і цифри, - каже він. - Та насамперед хотів би підкреслити, що особлива роль знову ж таки відводиться кадровому потенціалу. Наразі є підстави стверджувати, що в уряді, президентських службах та інших владних структурах сформована нава команда прифесіоналів-однодумців, яка має тверді наміри подбати про поліпшення добробу і у людей. А далі треба вміло використати наявний в країні економічний потенціал, аби він сповна запрацював. І починати треба з тих галузей, де швидко «крутиться» капітал, зокрема з легкої', харчової промисловості Необхідно накопичити кошти, які б можна було вкладати в капітальне будівництво сільське господарство... Коротко кажучи, потрібно робити все для того, щоб сповна запрацював механізм відтворення господарки в країні.

Дуже важливим фактором є те, що новообраний Президент України Віктор Ющенко, його уряд мають величезну довіру в народу. А одне з наших найголовніших національних багатств - це вміння людей працювати. І нова влада зобов'язана якомога швидше забезпечити їх робочими місцями, аби це багатство сприяло економічному зростанню держави. Зараз уряд робить усе для того, аби зміцнити фінансову політику. Без цього будь-які радикальні реформи фактично приречені на провал. Коли є стабільність грошової одиниці, бюджету, тоді й довіра людей до держави зростає.

Звичайно, команді Ющенка доводиться нині працювати у дуже складних умовах бо попередня влада залишила непростий спадок. Але маю переконання, що через рік-два вдасться стабілізувати ситуацію, а відтак економічний розвиток України почне суттєво прогресувати.

-Давайте, Сергію Іллічу, перейдемо тепер до питань місцевого значення. Останнім часом на Тернопіллі доволі часто змінювалися керівники облдержадміністрації. Усі вони, пропрацювавши якийсь час, як правило, звітували про відчутні зростання у різних сферах соціально-економічного, культурного розвитку області. Щоправда, прості люди чомусь не відчували на собі цих різко прогресуючих показників? Що можете сказати з цього приводу?

- Сьогодні Тернопільська область позиціонується виключно як дотаційний регіон з низкою складних економічних та соціальних проблем. Проте офіційні дані головного управління економіки обласної державної адміністрації свідчать про досягнення в 2004 році певних позитивних результатів: зросло виробництво товарів, робіт і послуг на 12,6% порівняно з 2003 роком; спостерігається позитивна динаміка обсягів виробництва в сільському господарстві (на 7,5%) та будівельному комплексі (на 18,4%); збільшився обсяг платних послуг населенню на 21%; поліпшилась динаміка інвестування (на 26,2%); середньомісячна заробітна плата зросла на 27,7%. Та чи можна ці показники вважати значним здобутком? З позиції науковців можемо стверджувати, що підстав для заспокоєння немає, адже є блоки проблем, які потребують негайного вирішення, зокрема в реальному, бюджетному секторах та соціальній сфері.

Найгострішою проблемою на сьогодні є деформована структура економіки області, як у галузевому, функціональному, територіальному, так і в технологічному аспектах. Рік у рік посилюється переважання старих технологічних укладів над новими, домінують галузі економіки з низьким ступенем обробки. Розвиток прогресивних виробництв стримується недостатнім рівнем інвестування, спрямуванням інвестицій переважно в сировинні галузі, недостатньою залученістю науково-технічного потенціалу області до розробки програм стимулювання реального сектора, скороченням прибутків підприємств області (з 211,5 млн. грн, у 2003 році до 175,7 млн. грн. у 2004 році).

Хотів би звернути увагу також на те, що Тернопільщина входить до шести областей України, в яких питома вага сільських жителів переважає міське населення, що об'єктивно визначає важливість економічного і соціального розвитку сільських поселень для забезпечення загального розвитку регіону. Які ж у цьому плані проблеми потребують першочергового розв'язання? У структурі економічної підсистеми сільських поселень продовжує домінувати сільське господарство, в розвитку якого, зокрема тваринницького підкомллексу, простежуються несприятливі тенденції. Так, в 2004 році виробництво м'яса та яєць, порівняно з 2003 роком, зменшилось відповідно на 13 та-5 відсотків. Програму з виробництва молока виконали лише три райони області. Триває спад поголів'я худоби. Засобом вирішення цих проблем може стати диверсифікація економічної підсистеми села на основі впровадження видів підприємця діяльності, не пов'язаних з безпосереднім виробництвом сільськогосподарської серовини (переробної, будівельної, меблевої, скляної промисловості, сільського зеленого туризму).

Деструктивні явища в економічному розвитку села значною мірою визначають соціальні негаразди. Так, середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві у 2,1 раза нижча, ніж у промисловості регіону. Не відповідає нормативам і забезпечення села об'єктами соціальної інфраструктури. Подібні труднощі спостерігаються і в розвитку малих міст області до яких належать усі міста краю, окрім обласного центру. Подолання їх депресивного стану можливе лише на основі активної державної підтримки та повноцінного фінансово-ресурсного забезпечення. Водночас дуже важливо більш повно використити власні можливості, задіяти внутрішній потенціал, а не сидіти склавши руки, очікуючи допомоги від уряду. У зв’язку з цим одним із пріоритетних має стати завдання зміцнення місцевих фінансів.

- Які, на ваш погляд, тенденціїн матимуть вирішальний вплив на розвиток місцевих фінансів ?

- Думаю, що трансформаційні явища які відбуваються в політичній площині неодмінно мають накласти відбиток і на систему місцевих фінансів, незадовільний стан якої сьогодні істотно стримує процес зміцнення місцевого самоврядування в Україні та є істотною перешкодою для соціально-економічного розвитку регіонів. Серед усіх тенденцій, які мають місце в сучасному житті і можуть справити визчальний вплив на вдосконалення бюджетного процесу та посилення ролі місцевих бюджетів як основної ланки місцевих фінансів, хочу виділити дві: по-перше, демократизацію суспільства, яка передбачає, зокрема, підвищення ролі органів місцевого самоврядування та зміцнена їх самодостатності; по-друге, трансформацію ролі держави у взаємовідносинах з регіонами, адже вона повинна не лише забезпечувати справедливий розподіл фінансових ресурсів між ними, а й сприяти зацікавленості органів місцевої влади до нарощування фінансового потенціалу адміністративно-територіальних одиниць.

Що можете сказати про позитивні зрушення щодо наповнення місцевих бюджетів області, досягнуті протягом минулого бюджетного року?

На жаль, зрушення ці позитивними є тільки на перший погляд. Незважаючи на те що в цілому до бюджетів області у 2004 році надійшло 962,9 млн. грн. доходів, що 126,7 млн. грн. (15.1%) більше, ніж у передньому році, таке зростання відбулося за рахунок збільшення обсягу трансфертів, переданих з державного бюджету. Натомість обсяг доходів місцевих бюджетів області, без урахування міжбюджетних трансфертів, протягом минулого року склав 198 млн. грн. і скоротився в порівнянні з 2003 роком на 9,9 млн. грн.,

зокрема. внаслідок зменшення надходжень від податку з доходів фізичних осіб на 9,4 млн. грн., що було спричинено зниженням його ставки до 13 %. Звичайно, зменшення обсягів цього виду надходжень, який є основним у структурі доходів місцевих бюджетів, мало негативний вплив на фінансовий стан місцевого самоврядування області. Однак така тенденція була прогнозованою. Більше турбує інше: навіть пожвавлення економічного життя регіону істотно не вплинуло на стан наповнення місцевих бюджетів, собливо, якщо врахувати, що недоїмка за платежами до них знизилась протягом 2004 року в області більш ніж у два рази-з 13 до 6,2 млн. грн. Звичайно, можна пов'язати це з дією різних об'єктивних та суб'єктивних чинників, але значно глибшою причиною, на наш погляд, є посилення протягом останніх років централізації бюджетної системи та послаблення дієвості стимулів органів місцевої виконавчої влади та самоврядування до нарощування податкоспроможності територіальних одиниць.

- У якому напрямку, на вашу думку, необхідно провести вдосконалення діючих механізмів стимулювання зусиль місцевої влади щодо мобілізації додаткових джерел доходів до місцевих бюджетів?

- Зазначу, що зараз не виникає питання про створення нового механізму стимулювання. Його вже розроблено і головні засади функціонування визначено Бюджетним кодексом України. В основі діючої системи стимулювання лежить розподіл доходів місцевих бюджетів на власні та ті, що закріплені за бюджетами і враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Однак існують чинники, які перешкоджають ефективному застосуванню такої системи. Належне функціонування механізму стимулювання можна забезпечити насамперед завдяки реалізації двох основних завдань: по-перше, завдяки послабленню залежності місцевих бюджетів від коштів, що надходять до них з державного бюджету у формі міжбюджетних трансфертів; по-друге, за рахунок розширення переліку власних доходів місцевих бюджетів, що, на мою думку, доцільно найближчим часом закріпити в актах чинного бюджетного законодавства.

На підтвердження цього висновку хочу навести декілька прикладів з невтішної статистики. Так, у структурі доходів 152 з усіх 633 місцевих бюджетів області питома вага офіційних трансфертів у 2002 році перевищила 80%, у 2003-му кількість таких бюджетів збільшилась до 177, а в 2004-му - до 192. У 2002 році в доходах 361 місцевого бюджету питома вага власних надходжень була меншою, ніж 20 %; у 2003-му таких бюджетів стало 408, а в 2004-му -вже 473.

- Уряд визначив пріоритетність інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Чи можемо ми говорити сьогодні про ефективність взаємодії освіти, науки і виробництва в регіоні?

- Значним гальмівним чинником економічного й соціального розвитку області в процесі реалізації стратегії інноваційного розвитку України є недостатня реалізація потужного науково-інноваційного потенціалу регіону. Зокрема, у 2004 році інноваційною діяльністю займалося лише 10,9% загальної кількості промислових підприємств області, що на 2,7% менше, ніж в попередньому періоді. Подоланню суттєвого розриву між досягнутими науковими розробками, теоретичними дослідженнями провідних науково-освітніх і науково-дослідних установ регіону та їх практичним впровадженням сприятиме активізація взаємодії науки та виробництва. Так, основні напрямки наукових досліджень освітніх закладів Тернопільщини (Тернопільські академії народного господарства, національний педагогічний університет імені В Гнатюк, державний технічний університет імені І Пулюя, державний медичний університет імені І. Горбачевського) узгоджуються координаційною радою Західного наукового центру Міністерства освіти і науки України та Національної Академії наук України, що дозволяє максимально врахувати потреби регіону в прикладних науковим дослідженнях.

- Скажіть, Сергію Іллічу, а щось з нового наукового продукту може запропонувати очолювана вами академія?

- У Тернопільській академії народного господарства виконується ціла низка фундаментальних досліджень з найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук, реалізація яких спрямована на запровадження інноваційних підходів до управління економікою на макро-, мезо- та мікрорівнях. Основні результати науково-дослідної діяльності ТАНГу узагальнені в каталозі завершених науково-дослідних робіт 1991-2003 років, який передано органам державної виконавчої влади. органам місцевого самоврядування та суб’єктам господарювання. Безпосереднє практичне значення мають, скажімо, проведені наукові розробки професорсько-викладацьким складом ТАНГу в сфері обліку, аналізу та аудиту, фінансів, грошового обігу та кредиту; організації управління

та регулювання економікою на макро- та мезорівнях; менеджменту та маркетингу; економіки АПК; економіко-математичного моделювання та комп'ютерних систем тощо.

- На вашу думку, якими б мали бути першочергові кроки нової влади Тернопільщини, аби забезпечити виконання намічених програм соціально-економічного та культурного розвитку області у поточному році?

- Втілення у життя багатьох добрих ідей, програм гальмується, як правило, відсутністю необхідних коштів. Але вони не з'являться просто так. їх треба заробити. Скажімо, у певної частини населення області є гроші, але зони здебільшого лежать, так би мовити, без руху. Люди очікують вигідних пропозицій, аби їх можна було вкласти. Які варіанти? Варто створити декілька державних чи державно-акціонерних компаній з будівництва житла, які б склали конкуренцію наявним в області фірмам, що фактично монополізували житловий ринок і диктують на ньому непомірно високі ціни. Якщо їх зробити більш доступними, то люди зможуть активніше вкладати гроші в нерухомість.

Інший аспект. Вкрай необхідно збільшити кількість робочих місць. У нас кажуть. що комбайновий завод, бавовняний комбінат не можна "підняти", хоча й це треба робити. Але ж можна розвивати малий і середній бізнес, активно використовувати можливості туризму. Наша область унікальна в цьому плані, бо маємо дуже багато пам’яток архітектури, історично цінних та природно неповторних місць, які б залюбки відвідували туристи. Але в цю справу треба спочатку вкласти кошти, аби згодом мати прибутки.

Або візьмемо переробну промисловість. В нашій області надзвичайно багато спиртових та горілчаних заводів. Ми повинні мати свою марку, яку б знали скрізь. А для цього необхідно вкладати кошти і в агітаційно-рекламну роботу, як це роблять ті фірми, що випускають горілчані вироби “Мягков”, "Штурман", "Немиров". Тоді й будуть прибутки, а відтак поповнюватиметься бюджет.

На завершення розмови що б ви побажали попризначеному керівникові облдержадміністрації Іванові Стойку, якому найближчим часом доведеться взяти на себ головну відповідальність за життєдіяльність Тернопільщини?

- Насамперед хотів би висловити побажання, аби Іванові Михайловичу вдалося якнайшвидше сформувати команду, до якої б увійшли висококваліфіковані фахівці. Перед ними стоятиме дуже відповідальне завдання. І лише в тому розумінні, що необхідно буде серйозно займатися проблемами соціально-економічного розвитку області. Тернополяни очікують від нової влади ефективної роботи в усіх сферах життя…

Ярослав Мармаш.