Економістів готують у Сваляві

Одним з чинників запоруки успіхів Тернопільського національного економічного університету є те, що тут постійно дбають, аби залучити до навчального процесу юнаків і дівчат з усіх куточків України. Власне, з цією метою з кожним роком збільшується кількість навчальних підрозділів, які входять у структуру вузу. При університеті нині діють регіональні інститути, філіали, навчально-консультативні центри. Вони, зокрема, функціонують у Калуші, Івано-Франківську, Луцьку, Вінниці, Форосі, Сваляві... Про один з таких підрозділів сьогоднішня наша розповідь.

Мова йтиме про Свалявський навчально-консультативний центр. Створений він у грудні 2002 року. Тоді й очолив навчальний заклад Юрій Бруняк. Без перебільшення його можна назвати ініціатором заснування цього центру. Народився Юрій Юрійович у сусідньому із Свалявою селі Неліпиному 7 квітня 1951 року. Після закінчення Ужгородського університету двадцять п'ять років працював у фінансовій сфері, двадцять з яких очолював фінансове управління Свалявської районної держадміністрації.

Звичайно, Юрій Юрійович міг би і не змінювати вже звичного режиму життя, але такий уже в нього невгамовний характер, що постійно прагне підкорювати нові, ще не звідані для нього вершини. Так вийшло і цього разу, коли виникла ідея створити на Закарпатті навчальний підрозділ Тернопільського економічного університету-

- Мій давній приятель, декан факультету фінансів ТНЕУ Йосип Миронович Бескид, який, до речі, родом із Мукачевого, якось розповів, щр керівництво вузу має намір відкрити на Закарпатті свій філіал, - каже Юрій Юрійович. -Йшлося про те, аби такий навчальний заклад створити в Берегівському районі. Ця ідея мені сподобалася, але я одразу ж подумав: а чому б не зробити це в нашому райцентрі? Адже саме Сва-лява розміщена в центрі Закарпаття, більше того, через неї проходить головна шосейна дорога Київ-Чоп, тут дуже зручний залізничний зв'язок.

Коротко кажучи, у мене знайшлося достатньо аргументів, аби переконати нашого земляка в тому, що саме до Сваляви буде найзручніше добиратися і викладачам, і майбутнім абітурієнтам та студентам. І коли невдовзі саме мені запропонували зайнятися організацією Свалявського навчально-консультативного центру, то фактично вже не мав морального права відмовитися, бо сам і агітував за "свалявський варіант" філіалу.

- після того, як був створений навчально-консультативний центр, мабуть, довелося докласти чимало зусиль, аби обладнати і необхідну матеріальну базу для його повноцінного функціонування?

- Якщо чесно, починати доводилося "з нуля". Наприкінці 2002 року рішенням районної ради нам передали в оренду на 49 років приміщення тодішнього гуртожитку Свалявської школи-інтернату. Десять років ця споруда фактично пустувала і, звичайно, перебувала в дуже запущеному стані. Довелося проводити реконструкцію, так би мовити, у повному обсязі. Міняли всю водопровідну, каналізаційну системи, встановлювали нові двері, перетворювали невеликі житлові кімнати у просторі аудиторії. В результаті наполегливої праці за доволі короткий період змогли створити цілком придатні для навчання умови. Таким чином наше триповерхове приміщення перетворилося на достатньо облаштовану навчальну базу. Маємо зараз дев -ять великих аудиторій, актовий зал, непогану бібліотеку, комп'ютерний кабінет, а також кафе-їдальню на сорок чоловік та гуртожиток, де можуть проживати понад сімдесят наших викладачів та студентів.

- Завдяки чиїй фінансовій підтримці проводилися усі ці реставраційні роботи?

- Ми є структурним підрозділом Тернопільського економічного університету, а тому, звичайно, перебуваємо на повному його матеріальному забезпеченні. Власне, завдяки добрій волі ректора цього навчального закладу, професора Сергія Ілліча Юрія, який проявляв велику зацікавленість у створенні навчально-консультативного центру, були створені тут умови для повноцінного навчального процесу. Наші студенти забезпечені усім необхідним, аби могли сповна освоювати економічні спеціальності. Нині завезли повністю нове навчальне обладнання, меблі, необхідні посібники і таке інше.

- У чому, на вашу думку, головна перевага того, що саме в Сваляві молоді люди можуть оволодівати професіями економістів, фінансистів?

- Давайте проаналізуємо, хто навчається у нашому центрі. Здебільшого це діти з бідних чи малозабезпечених сімей, які проживають у Свалявському та в сусідніх з ним районах - Воловецькому, Міжгірському. По-перше, їм не треба далеко їздити на навчання, крім цього, плата за майбутню професію є найнижчою на Закарпатті-лише 1500 гривень у рік. Ще дуже багато в нас студентів із Сколівського та Турківського районів Львівської області. їм також не так далеко добиратися до Сваляви -всього 100-120 кілометрів, а сполучення дуже добре.

Ідуть до нас і тому, що маємо добротну матеріальну базу, а провідні фахові дисципліни читають висококваліфіковані спеціалісти з Тернополя.

- Якими спеціальностями у вас можна оволодіти і хто з тернопільських викладачів найчастіше читає тут лекції?

- Наразі ми ввели три спеціальності, а незабаром додадуться ще дві. Найбільшою популярністю користуються такі фахові дисципліни, як фінанси, міжнародна економіка, облік і аудит. Студенти із задоволенням люблять слухати лекції, які приїжджають читати з Тернополя такі знані спеціалісти своєї справи, як Євген Петрович Качан, Андрій Ігорович Крисоватий, Зінаїда Степанівна Сокіл, Тетяна Олексіївна і Андрій Ярославович Кизими та багато інших.

- Якщо взяти той період, коли ви тільки починали перший набір студентів, і нинішній час, то чи є суттєвий прогрес, скажімо, в кількісному плані щодо майбутніх фахівців, які виявили бажання навчатися у Свалявсь-кому навчально-консультативному центрі?

- Прогрес відчутний. Пригадую, перед першим навчальним роком довелося докласти дуже багато зусиль, аби загітувати на навчання хоча б півтори сотні майбутніх фахівців. Тоді я разом з деканом факультету фінансів Тернопільського економічного університету Йосипом Бескидом побували в усіх куточках Закарпаття, запрошуючи юнаків і дівчат на навчання в наш центр. А, приміром, у цьому році було достатньо дати рекламні повідомлення в кількох газетах і проблем з абітурієнтами не мали. Справа у тому, що вже ті студенти, які провчилися в нас рік-два, стали своєрідними агітаторами, які й створюють певний імідж навчальному закладу. До певної міри і завдяки цьому набір студентів у нас зріс останнім часом більш ніж удвічі. Якщо першого року навчатися у нас виявили бажання сто шістдесят студентів, то в цьому році їх стало триста дев'яносто. І таким чином на сьогодні ми загалом уже готуємо 1200 майбутніх фахівців заочної форми навчання.

- Скажіть, Юрію Юрійовичу, Свалявський навчально-консультативний центр уже

відсвяткував свій, так би мовити, перший випускний вечір?

- У цьому році ми випустили перших спеціалістів. Четвертий курс закінчили і отримали дипломи бакалавра 1/3 наших студентів.

- Зв'язки підтримуєте з випускниками центру, можливо, якимось чином сприяєте їм із працевлаштуванням ?

- Багато з них продовжують навчання, скажімо, в магістратурі Тернопільського економічного університету, в чому ми їм сприяємо. Наші випускники нині працюють у різних організаціях, установах за здобутими в нас спеціальностями. Назву один такий приклад. У Сваляві недавно створили відділення "Укрсиббанку". Із семи працівників, які там зараз працюють, п'ятеро навчалися в нашому науково-консультативному центрі.

- Якою вам бачиться перспектива Свалявського навчально-консультативного центру?

- За своїм матеріально-технічним забезпеченням наш навчальний заклад уже зараз готовий прийняти до трьох тисяч заочників. Та ми ставимо перед собою мету через якийсь час відкрити і стаціонарне відділення. Для цього треба на місці створити три кафедри. На них має працювати хоча б по три кандидати наук, а це дев'ять чоловік. Ми добре розуміємо, що в Сваляву такі спеціалісти працювати не приїдуть, бо їх тут треба забезпечити житлом, а в нас таких можливостей нема. Вихід один - готувати власні кадри. Зараз багато наших фахівців, вихідців із Свалявського району, навчаються в аспірантурах. А це означає, що через кілька років вони захистяться і тоді зможемо реально думати про відкриття стаціонарного відділення.

- Знаю, Юрію Юрійовичу, що і ви активно підвищуєте свій професійний рівень, продовжуючи навчання.

- моя нинішня професія вимагає постійного вдосконалення знань. Аби йти, як кажуть, в ногу з часом, позаторік закінчив магістратуру в Тернополі, а відтак вступив до аспірантури. Впродовж найближчих кількох років маю намір підготувати до захисту кандидатську дисертацію. Таким чином власним прикладом намагаюся втілювати в реальність нашу мету щодо відкриття стаціонарного відділення в Свалявському навчальному підрозділі Тернопільського національного економічного університету.