Яке майбутнє облікової політики

У рамках святкування Дня науки у вищих навчальних закладах проводився Фестиваль науки. У Тернопільському національному економічному університеті кафедра обліку і контролю фінансово-господарської діяльності спільно з головним фінансовим управлінням держадміністрації провели всеукраїнську наукову конференцію „Становлення облікової політики в Україні". У роботі конференції брали участь представники вищих навчальних закладів з різних регіонів України, зокрема з Києва, Полтави, Харкова, Львова, Вінниці, Маріуполя, Дніпропетровська, Кіровограда.

З вітальним словом до учасників звернулися перший проректор університету, професор Григорій Журавель та проректор з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Алла Мельник. Від співорганізаторів конференції виступив начальник головного фінуправління ОДА Ігор Пиріг.

На пленарному засіданні учасники конференції заслухали та обговорили виступи: д.е.н, професора університету Ярослава Крупки, д.е.н., професора Харківського національного університету сільського господарства Івана Белебехи, д.е.н., професора Національного аграрного університету Григорія Кірейцева , д.е.н., завкафедри обліку і контролю фінансово-господарської діяльності нашого вузу Петра Хомина, д.е.н., завкафедри обліку і контролінгу у промисловості цього ж університету Михайла Пушкаря, докторанта Київського національного економічного університету Світлани Деньги та інших.

Зокрема, Ярослав Крупка відзначив, що нині особливої уваги набуває питання захисту інформації, надання їй статусу конфіденційності (крім інформації, що підлягає офіційному оприлюдненню). Це стосується насамперед інформації про власників, учасників, акціонерів та їх часток. Нерідко облікових працівників звинувачують в тому, що вони розголошують інформацію, яка використовується для ведення капіталу, нарахування дивідендів за акціями. Така інформація сприяє рейдерському захопленню окремих підприємств, поглинанню одних суб'єктів іншими.

Іван Белебеха акцентував увагу на тому, що облікова політика в загальному вимірі має два рівні: державний і рівень підприємства. Вони взаємопов'язані, доповнюють один одного, служать системі управління. Це концептуальні установки щодо поєднання теорії, методології та організації практичних побудов обліку. Бухгалтерський облік, на думку Івана Олексійовича, - це діюча економіка, одягнута у чіткі регламенти реального відображення. Недарма облік називають дзеркалом господарства.

Григорій Кірейцев зазначив, що облікова політика є одним із надзвичайно важливих питань як для розвитку держави, так і для розвитку кожного підприємства. Тому в питанні облікової політики необхідно бути послідовним та принциповим, щоб не поступитись національними інтересами України. На жаль, в період реформування бухгалтерського обліку, в Україні допущено досить багато помилок і прорахунків, наслідки яких ми відчуваємо в економіці.

Петро Житній - один з найвідоміших вітчизняних фахівців у сфері облікової політики підприємства - констатував, що проблема вдосконалення процесів формування облікової політики залишається актуальною як у теоретичному, так і практичному плані. За переконанням Олександра Сторожука, чинна система оподаткування та адміністрування податків потребує реформування у напрямі спрощення, достатності, доцільності та мінімізації витрат на її здійснення, забезпечення рівності у податковому навантажені. Володимир Швець розповів про ті особливості, які характеризують такий нетиповий і малодосліджений ринок, де предметами купівлі-продажу є предмети антикваріату. Особливість такого ринку зумовлена насамперед асиметричністю інформації. З точки зору Ніни Шпанковської, облікова політика є однією з важливих функцій управління, що підпорядкована основним функціям менеджменту: плануванню, організації, мотивації та контролю облікового процесу.

На конференції працювали секції. Науковці також прийняли ряд рекомендацій.

Василь ДЕРІЙ,

кандидат економічних наук,

доцент;

Наталя МЕЛЬНИК,

кандидат економічних наук,

доцент.