Азимут майбутнього економіста

Теперішній економіст - не тільки скарбниця знань, умінь, досвіду, а й

людина, яка усвідомлює важливість прийнятих рішень, відчуває власну

відповідальність за результати і має здатність передбачати майбутнє. І

залежно від того, який адміністративний щабель вона займає, такі й будуть

наслідки для його родини, міста, держави, суспільства. Помилки економіста -

це негаразди кожного з нас, наших дітей і онуків. Його успіх - це наш

добробут і стабільність, спокій і впевненість. Він повинен прийняти тільки

одне рішення -правильне і лише тоді, коли цього вимагають обставини і час.

Підготувати ерудитів в економічній галузі - зробити половину справи.

Найголовніше - виховати громадянина з розвиненою духовністю, мораллю,

культурою, патріотизмом, здоров'ям, усім тим, без чого фахівець не може

ефективно виконувати свої професійні функції для добра країни та людства.

У класичному розумінні університет - це храм науки, де, з одного боку,

формується національна еліта, виховується майбутнє суспільства, а з другого

- розвивається наукова думка, плідно працюють наукові школи, визначаються

наукові підходи до розвитку всіх галузей національної економіки, культури

та соціальної галузі, моделювання близького й далекого майбутнього держави.

У ринкових умовах університет - це підприємство, що виготовляє два види

продукту: нові знання та фахівців, які здатні ефективно використовувати та

розвивати набуті людством знання. Щоб посісти провідні позиції на ринку,

підприємство-університет повинне мати викладачів, про яких прийнято мовити,

як про вчених зі світовим ім'ям або вчених-лідерів у продукуванні знань для

певної галузі науки. Прикметною рисою вченого ВНЗ є органічне поєднання

дослідницьких і педагогічних якостей. Наукова й навчальна робота професора

університету невіддільні одна від одної -викладач на лекціях, семінарах,

практичних заняттях домагається освоєння студентом своєї та суміжних

навчальних дисциплін, а відтак долучає його до виконання певних теоретичних

і прикладних завдань у межах теми свого дослідження. Внаслідок цього

відбувається природний добір молодих фахівців для прикладної та наукової

галузі діяльності в суспільстві. Конкурентоспроможність таких фахівців на

внутрішньому та зовнішньому ринках робочої сили безпосередньо залежить від

конкурентоспроможності їхнього викладача, де визначальна роль належить

вченому, його іміджу.

Шлях ВНЗ до формування конкурентоспроможного фахівця - це створення

високоефективних взаємозв'язків у ланцюжку "студент-професор". Формування

діяльності вищого навчального закладу під професора (а не під університет

загалом) дасть змогу уникнути валового підходу під час набору до вищих

навчальних закладів, коли вся вступна кампанія підпорядкована одній меті -

максимізації доходу без врахування ресурсного чинника. До речі, такої

стратегії почасти дотримуються і деякі західні ВНЗ, чого не скажеш про

Оксфорд, Кембридж або Лондонську школу економіки, які приймають дедалі

більше і більше студентів, проте не відступають від форм організації

навчального процесу в малих групах.

Чи можна створити елітний університет в Україні - державі, де немає

визнаних "зірок" світового класу в науці? Гадаю, так. Тільки шлях до

комплектування ВНЗ відомими науковцями має бути іншим, ніж у багатих

країнах. Наш шлях - селекційна робота на найперших стадіях "запалення"

зірки. Відтак навчання у кращих навчальних закладах і створення умов для

розкриття потенціалу вченого-початківця із забезпеченням відповідної

винагороди, зважаючи на досягнення тих чи інших результатів.

Рівень розвитку університетської науки можна оцінювати за багатьма

критеріями, але передовсім - за потужністю її наукових шкіл. У нашому ВНЗ

діє дев'ять наукових шкіл. Своєю діяльністю наукова школа підтверджує

змістовні критеріальні ознаки. Зокрема продуктивну науково-дослідну роботу

науково-освітнього підрозділу та групи докторів і кандидатів наук, які

займаються однією парадигмальною проблематикою, презентацію наукових

досліджень в Україні і за кордоном на конференціях, симпозіумах, семінарах,

систематичний вихід у світ друкованих наукових праць, передусім

фундаментальних монографічних досліджень, проведення обов'язкових щорічних

зібрань, наукових семінарів, "круглих столів", видання періодики, виконання

держбюджетної або госпдоговірної теми. Саме такий підхід дає можливість

нашому університетові не тільки відстежувати результативність тієї чи іншої

наукової школи, а й створювати атмосферу здорової конкуренції. Наслідком

цього є щорічне проведення багатьох міжнародних і всеукраїнських

конференцій, "круглих столів". Щорічно професорсько-викладацький колектив

Тернопільського національного економічного університету публікує від

півтори до двох тисяч наукових праць. Крім того, випустили в світ

"Економічну енциклопедію України" в трьох томах та "Економічний

енциклопедичний словник" у двох томах. Наявність наукових шкіл дає

можливість видавати п'ять фахових наукових журналів і три фахові наукові

збірники. Науково-освітні школи також продукують наукові та

науково-педагогічні кадри. Лідер наукової школи - це як дерево, що здатне

своїми кронами створити основу для росту молодих пагонів. Підготовка

науково-педагогічних кадрів у ТНЕУ забезпечується завдяки функціонуванню

аспірантури за 18 спеціальностями і докторантури за 4 спеціальностями, 2

докторських і 3 кандидатських спеціалізованих вчених рад. Тільки за два

останні роки працівники університету захистили 84 кандидатські та 8

докторських дисертацій.

Наукові доробки молодих вчених публікуються у збірнику наукових праць

"Наука молода". Професор Олександр Дзюблюк отримав грант Президента, доцент

Тетяна Желюк стала стипендіаткою Кабінету Міністрів. Саме завдяки науковій

школі фінансів доцент Ірина Іващук ствердилася професійно й стала лауреатом

премії Президента України для молодих вчених. Це дуже наполегливі молоді

люди, майбутнє української економічної науки. Деяким найобдарованішим

студентам-дослідникам призначено стипендії Президента України, Кабінету

Міністрів, Верховної Ради, ім. М. Грушевського, ім. В. Гетьмана та

стипендії ректора.

Особлива гордість - спеціалізовані ради із захисту дисертацій. В

університеті їх п'ять: три із захисту кандидатських і дві - докторських.

Обладнали спеціальну залу для захисту дисертацій. Своєю врочистістю й

вишуканістю вона нагадує залу ПАРЄ у Страсбурзі. Торік захистили удвічі

більше кандидатських і докторських, ніж попередніми роками. До 52 відсотків

зріс коефіцієнт ефективності аспірантури. Є всі можливості для того, щоб

становлення вченого відбулося у стінах ТНЕУ: від бакалавра до доктора наук.

До наукової роботи заохочуємо з першого курсу. Якщо 2000 року у

всеукраїнських олімпіадах брали участь 112 студентів, то торік - 650. Майже

у десять разів зросла за останні чотири роки кількість опублікованих

статей, тез доповідей за участю студентів.

Свою роль в активізації наукової роботи відіграло й відкриття першої серед

тернопільських ВНЗ бібліотеки електронних ресурсів. Через Інтернет-портал

викладачі й студенти мають доступ до найновішої економічної інформації,

світових економічних видань, інформації великих компаній світу. У порталі

представлено сайти Європейського союзу, Організації економічного

співробітництва та розвитку, Міжнародного валютного фонду, Світового банку.

Значну увагу приділяємо розвитку та зміцненню міжнародних зв'язків

Тернопільського національного економічного університету. Він співпрацює з

48 провідними навчальними закладами США, Німеччини, Польщі, Болгарії,

Франції, Нідерландів, Данії, Греції, Китаю, Словаччини, Іспанії, Мексики.

Свідченням міжнародного визнання нашого ВНЗ є створення Центру європейських

і міжнародних студій, українсько-нідерландського факультету економіки та

менеджменту, українсько-німецької програми двох дипломів (єдиної в Україні,

яка дає змогу отримати німецький диплом за умови часткового навчання у

Німеччині), українсько-польської програми з фінансів і страхування, Школи

польського та європейського права, українсько-греко-іспанської програми з

міжнародного туризму, українсько-американської програми з комп'ютерних

наук, яка також дає право отримати два дипломи. Деякі навчальні курси в

університеті читають вчені з країн Західної Європи і США. Така система дає

змогу готувати спеціалістів відповідно до європейських і світових

стандартів освіти. Щороку здійснюємо обмін студентами із закордонними ВНЗ.

Упродовж останніх двох років в університетах Західної Європи навчалися та

стажувалися до 300 студентів. Університет виграв низку міжнародних грантів,

завдяки чому на підготовку студентів залучено додаткові кошти.

Професори і викладачі ТНЕУ разом з іноземними партнерами першими в Україні

розпочали наукові дослідження з проблем економічної інтеграції нашої

держави в ЄС. Щороку на базі Кримської філії університету в місті Форосі

спільно з університетом Гете м. Франкфурта-на-Майні (Німеччина)

відбуваються міжнародні наукові конференції з цієї проблематики, матеріали

яких використовують під час проведення самітів "Україна-ЄС". Розширюємо

зв'язки університету з провідними науковими центрами Європи, Америки, Азії.

Він є членом Європейської асоціації міжнародної освіти в Амстердамі. Вчені

з Тернополя мають контакт з науковцями 23 країн, їх не треба закликати йти

до Європи. Вони давно в Європі й допомагають Україні просуватися до

європейських стандартів.

Сергій ЮРІЙ, ректор Тернопільського національного економічного

університету, професор

"Урядовий кур'єр" 2007.01.30