Сергій ЮРІЙ: "Ставимо собі за мету бути елітним вузом"

Україна нині нагадує великий пароплав, який дрейфує у невідомому напрямку.

Курс йому має задати еліта, в тому числі економічна. А чи є вона у нас?

Виховувати таку еліту поставили собі за мету в Тернопільському національному

економічному університеті. Генератором ідеї є доктор економічних наук,

професор, ректор вузу Сергій Ілліч ЮРІЙ.

- Сергію Іллічу! Що змушує робити про

рив у підготовці економічних кадрів?

- У третє тисячоліття Україна вступила з розбалансованою економікою, з

кадровим потенціалом, не готовим до нових умов господарювання. Наша економіка

сьогодні працює у режимі ручного управління. Рік прожили - і добре. А що

далі? Яка стратегія розвитку держави? Куди ми прямуємо?

- Ви ставите питання, на які вже багато років ніхто не знає відповіді...

- Але ж доведеться колись її шукати. А для цього нам потрібні не просто

фахівці, а особистості, здатні приймати рішення і нести за них

відповідальність, для яких інтереси держави - понад усе. Відомий російський

фізик, нобелівський лауреат Жорес Алфьоров, котрому Президент Путін дозволив

заснувати свій університет, набирав студентів на перший курс. І знаєте,

скільки набрав? З усієї Росії аж дванадцять. Відбір був прискіпливим. Головна

умова - сприймає чи ні абітурієнт фізику і чи готовий служити науці.

- Про такі стандарти можна лише мріяти. У вашому вузі навчається 30 тисяч

студентів. Багато це чи мало? Крім того, спеціалістів економічного профілю у

Тернополі готують ще кілька приватних вузів, економічні факультети є навіть у

технічному університеті... В центрі зайнятості мені розповідали, що на одне

місце бухгалтера претендує більш як сто осіб, а вибрати з них потрібного

фахівця - проблема.

- Ось і ми над цим замислилися. Свого часу вузи змушені були виживати.

З'являлися нові факультети і навіть інститути з привабливими назвами. А як

модно звучали слова "банкір", "менеджер", "маркетолог"... Тож і пожинаємо

тепер плоди: спеціалістів тисячі, а вибрати потрібного важко. Звичайно,

трапляються талановиті діти, які потім стають чудовими фахівцями, рухають

науку. Слід визнати, що їх не так багато, як того хотілося б. У чому я бачу

наші прорахунки? Недостатньо уваги надавали особистості студента. Мислили

категоріями: група, курс, факультет... Молода людина, переступивши поріг

вузу, нерідко губилася, не могла проявити себе. Та й сам відбір має бути

жорсткішим.

- Досі все було просто. Мама в Італії чи тато в Португалії заробляють кошти,

а дитина тут вчиться або робить вигляд, що вчиться. Диплом якось отримає.

Який вуз відмовиться від грошей, що пливуть рікою?

- Ми, наприклад, наступного року набиратимемо на платній основі не більше

700-800 студентів (раніше їх було 1000-1200). Зате державний набір

збільшиться на 10-15 відсотків. Держава дає шанс стати студентом, а якщо не

зміг ним скористатися, а дуже хочеться бути економістом, що ж, плати.

- А зовнішнє тестування не сплутає карти? Знаю ректорів, які доволі скептично

ставляться до цього нововведення.

- Мабуть, бояться втратити вплив на ситуацію. На мою думку, зовнішнє

тестування на користь справі. Якщо дитина добре вчилась у школі, успішно

склала тести, для чого мучити її ще вступними іспитами?

- Перебуваючи на цій посаді, ви щоразу ставите перед собою нову мету.

Академія народного господарства стала економічним університетом, а

університет -національним. І все це за якихось три роки. Чи не тому, що вуз

називають президентським? Відомо, що він - альма-матер Віктора Ющенка.

- Знаєте, це швидше зобов'язує, ніж допомагає, примушує щоразу рухатися

вперед. Тепер ставимо собі за мету бути елітним вузом, випускати для нашої

держави фахівців, які могли б задати їй правильний курс і забезпечити його

виконання. Якщо вчитель поставив несправедливу оцінку, то завтра це можна

виправити. Помилки лікарів дорого обходяться пацієнтам, інколи навіть

засипаються землею. Прорахунки економістів болісні для всього суспільства,

буває, життя не вистачить, щоб побачити світло в кінці тунелю. Найгірше те,

що ніхто за них не відповідає. Слід із студентської лави закладати почуття

відповідальності за прийняті рішення. Економіка має свої закони розвитку, які

треба знати, а не бездумно експериментувати над людьми. Згадайте історію нашу

і світову. Скільки було експериментаторів з мріями створити своє місто Сонця

і що з того вийшло? Романтизм і економіка - речі несумісні.

- Здійснити прорив у підготовці економічних кадрів одному вузу, хай і

елітному, не під силу. Потрібно, щоб таке бажання було на рівні держави.

- На нашу думку, уряд мав би розробити багатоступеневу державну програму

підготовки економічних кадрів. Перший рівень - економічний всеобуч населення.

Погодьтеся, і лікар, і вчитель мають знати, з чого складається їхня зарплата,

як її розумно витратити, як сформувати сімейний бюджет. Другий рівень -

підготовка бакалаврів на загальних засадах. Третій - підготовка магістрів

з-поміж обдарованих дітей на індивідуальних засадах. Четвертий - підготовка

кандидатів і докторів економічних наук. Фінансування цієї програми доцільно

здійснювати за рахунок бюджетних коштів. Готувати і вдосконалювати економічні

кадри понад обсяги, визначені цією програмою, можна за кошти юридичних та

фізичних осіб.

Взагалі настав час структуризувати в Україні економічну науку. Що ми маємо

сьогодні? Більшість учених відкинули все те, що було напрацьовано радянською

економічною наукою, включаючи й позитивні надбання, і перейнялися окремими

течіями зарубіжної науки, результати якої через об'єктивні причини не можуть

бути використані у нас. Тому ніякого прориву в економіці не може бути без

розробки теоретичних засад економічної науки. Звісно, без теорії і практика

неефективна. Сучасна українська економічна практика характеризується

волюнтаризмом, ручним управлінням, безперспективністю, орієнтацією на негайну

вигоду на шкоду майбутньому. А як добирають у нас керівні економічні кадри?

Часто не береться до уваги ні базова освіта, ні рівень знань, ні досвід. Уже

не кажу про морально-етичні критерії. Ключовими є партійна належність,

протекція, хабарництво.

- І ви хочете зламати цю систему?

- Я оптиміст і вірю, що невдовзі в Україні мають бути затребувані справжні

фахівці. І ми будемо їх готувати. Університет розробив власну систему, яка

враховує і наш багаторічний досвід, і все найкраще, що є у навчальних

закладах Європи, Америки, з якими підтримуємо постійні контакти, і побажання

керівників підприємств та організацій, і чимало інших чинників. Ми також

вважаємо за потрібне одразу орієнтувати студентів на майбутнє місце роботи.

Якщо йдеться про державну службу, то навчально-виховний процес має бути

спрямований на виховання державницьких позицій, примату державних інтересів

над особистими, поваги до інших учасників економічних відносин тощо. Тих, хто

має намір працювати у підприємницьких структурах, більше навчати, як досягти

прибутків, зменшити витрати, налагодити менеджмент, маркетинг... Додайте сюди

створення належних умов для навчання, проживання, розвитку талантів. Щороку

ми вводимо новий гуртожиток з усіма вигодами, закладаємо фундамент ще одного,

де буде також бібліотека і басейн. Прагнемо створити умови для гармонійного

розвитку особистості, яка вже зі студентської лави може проявити себе не лише

у навчанні, а й у науці, спорті, художній самодіяльності. Одне слово,

випускники Тернопільського національного економічного університету мають

стати справжньою елітою нації.

- Успіхів вам у цьому.

Розмову вела

Любов ЛЕВИЦЬКА.

Тернопільська область.

Сьогодні у Сергія Ілліча Юрія - день народження. Віват, професоре! Нехай

Господь дарує многоліття і здоров'я, щоб здійснити все задумане, щастя Вам і

всіляких благ! "Голос України" приєднується до усіх побажань, що прозвучать

цього дня.

"Голос України" N3001 2007.01.30