Сергій Юрій: ”Українські спортсмени – відповідальні за свою державу”

На 24 літніх Всесвітніх студентських іграх, які впродовж майже двох тижнів проходили на спортивних аренах Бангкоку, українська команда посіла третю позицію у підсумковій таблиці. Наші спортсмени завоювали двадцять вісім нагород найвищого гатунку. Таку ж кількість золотих медалей здобули і срібні призери -росіяни, але в них виявилося більше відзнак нижчого класу. Це був незаперечний успіх наших спортсменів. Показовим є і той факт, що на попередній Універсіаді в турецькому Ізмірі українці взагалі залишилися за межами призерів.

Як відомо, Всесвітні універсіади, які проводяться раз на два роки, покликані сприяти розвиткові студентського спорту і передусім його масовості. Власне тому до участі в цих змаганнях стараються залучити якомога більше перспективної молоді. Скажімо, у цьогорічних стартах в Таїланді виступало майже десять тисяч студентів із понад 150 країн світу. Вони вели боротьбу за 236 комплектів медалей у 15 видах спорту.

Доволі численною виявилася українська делегація. У її складі було понад триста представників, з яких безпосередньо брали участь у змаганнях майже 220 спортсменів. Всесвітній універсіаді передували студентські змагання, які проводилися у більшості країн світу. У нас це була Всеукраїнська універсіада. Вона завершилася незадовго до стартів у Бангкоку. Приємно відзначити, що в цьогорічних головних студентських іграх України особливо вдало виступили представники Тернопільського національного економічного університету. Команда ТНЕУ не лише стала незаперечним лідером у своїй підгрупі, а й посіла друге місце у загальному заліку серед усіх вузів України. Такого тріумфу Тернопільський економічний університет не досягав за усі роки свого існування.

Мабуть, це і стало причиною того, що в складі української делегації в Бангкоку виявилося чимало тернополян. Зокрема, брали участь у змаганнях Всесвітньої універсіади студенти-спортсмени ТНЕУ - дзюдоїстки Олена Сайко, Марія Семенюк, Уляна Реміцька, а також легкоатлет Євген Виноградов (метальник молота). А з офіційних осіб у Бангкоку побували ректор національного економуніверситету, професор Сергій Юрій, начальник обласного управління фізичної культури і спорту Міністерства освіти і науки України Олександр Бірюков та завідуючий кафедрою спорту ТНЕУ Роман Циквас.

Після повернення із столиці Таїланду Бангкоку я зустрівся з ректором ТНЕУ Сергієм Юрієм, аби з його допомогою відчути ту атмосферу, яка панувала на змагальних майданчиках 24 Всесвітньої універсіади. Але насамперед попросив його дещо акцентувати увагу на тріумфальному виступі студентів-спортсменів ТНЕУ на Всеукраїнській універсіаді.

Перемога, яку здобували спільно

- Чесно кажучи, ми планували виступити краще, ніж два роки тому, - розповідає Сергій Ілліч, -але, звісно, не сподівалися на те, що наші спортсмени стануть призерами змагань серед усіх вузів України. У чому причина успіху? Ми вже давно працюємо в тому руслі, аби якомога більше спортсменів були залучені до занять різними видами спорту. Звичайно, можемо гордитися тим, що наші команди представлені у суперлігах чемпіонату України, але для успішного виступу в змаганнях універсіади необхідно в комплексі мати високі результати. У такому плані, власне, і вели підготовку до відповідальних стартів, акцентуючи увагу на масовому підході до справи. І це дало ефект. Ще до старту універсіади ми передбачали, що завдяки збільшенню кількості студентів у змагальному процесі з різних видів спорту зможемо здобути в порівнянні з попередніми студентськими іграми додаткових 1200-1300 залікових очок. Тут перш за все враховувався наявний потенціал університетської команди та ті регламентні умови, згідно з якими нараховували залікові бали.

- Наскільки мені відомо, лише легкоатлетична команда університету фактично "перекрила" цей запланований очковий рубіж?

- Виступ легкоатлетів справді перевершив усі наші сподівання. Вони принесли в командну скарбничку більше 1200 очок. Мені особисто доводилося в Києві на НСК "Олімпійський" спостерігати за виступами тернопільських спортсменів і можу лише висловити їм вдячність за самовіддачу на бігових доріжках. Зауважу, що добре на головній спорт-споруді країни зарекомендували себе ті наші студенти, від яких ми навіть не очікували вагомих результатів. Якби ще й наші провідні легкоатлети максимально використали свій потенціал, то, думаю, завоювали б ще більше очок.

А коли прийшло відчуття того, що студентський колектив ТНЕУ на VIII Всеукраїнській універсіаді переможе не лише у своїй підгрупі, а и спроможний потрапити в призери у командному заліку серед усіх вузів України?

- Не лише ми, а й, мабуть, ніхто з наших суперників не очікував, що зможемо так результативно виступити у легкоатлетичних секторах. Після цих змагань уже фактично не сумнівалися в тому, що в підгрупі посядемо перше місце і тим самим випередимо наших давніх конкурентів - команду Хмельницького університету "Поділля". Це вперше в історії вузу ми зуміли взяти гору над хмельничанами. Раніше двічі були срібними призерами та одного разу виборювали бронзові нагороди.

Якраз після успішних виступів легкоатлетів і зажевріла надія на те, аби добитися прогресу у турнірній боротьбі за призові місця серед усіх учасників універсіади. Зауважу, що на попередньому студентському Всеукраїнському спортивному форумі наш навчальний заклад серед більш як чотирьохсот вузів у підсумковій таблиці перебував на сьомій позиції. Цьогоріч були дещо змінені регламентні норми змагань. Ми вже не могли, скажімо, виставити дві сильні волейбольні чи гандбольні команди, бо дозволялося представляти лише по одній. Довелося міняти тактику. Головний її пріоритет полягав у тому, що ставили перед на­шими спортсменами завдання добиватися максимального результату у кожному виді спорту, де мали команди. І це спрацювало.

Як мені буквально недавно повідомили, за підсумками VIН універсіади України, які вже підбило Міністерство освіти і науки України, наш університет завоював друге місце, випередивши майже усі навчальні заклади, які два роки тому були на провідних ролях. Попереду виявився лише Харківський інститут фізичної культури і спорту, а позаду

навіть традиційно сильні спеціалізовані вузи з Києва, Львова, Дніпропетровська... Це" справді вагоме досягнення, за яке б хотів щиро подякувати не лише спортсменам і тренерам, а й усім працівникам університету, які доклали своїх зусиль до загальної перемоги.

Дух українства витав над Бангкоком

- А тепер, Сергію Іллічу, давайте перейдемо до Всесвітньої універсіади. Власне, завдяки успішним виступам на студентських спортивних іграх України і стала можливою участь доволі представницької тернопільської делегації у головних освітянських змаганнях дворіччя.

- Безперечно, що успішні виступи на Всеукраїнській універсіаді для більшості студентів-спортсменів відкрили дорогу у Бангкок. Серед тих, кому пощастило туди потрапити, були і п'ятеро атлетів з Тернопільщини. Приємно відзначити, що четверо з них представляли Тернопільський національний економічний університет.

Хочу також зауважити, що найвагомішого успіху досягла студентка ТНПУ Олена Кривицька, яка стала чемпіонкою у командних змаганнях з фехтування на шпагах. Близькою до того, аби завоювати медаль, була наша дзюдоїстка Олена Сайко, яка у підсумку змагань посіла п'яте місце. Дещо не пощастило найтитулованішій тернопільській спортсменці Марії Семенюк. У змаганнях з дзюдо в своїй ваговій категорії вже на першому етапі жереб звів її з дуже сильною атлеткою, чемпіонкою світу, здолати яку Марія не зуміла. Власне, ця поразка і позначилася на подальших виступах спортсменки. Не пощастило з жеребом й Уляні Реміцькій. Ще бракує досвіду і нашому молодому метальнику Євгену Виноградову. Але можу переконливо казати, що невдовзі він підніматиметься на п'єдестал пошани не лише студентських змагань, а й представницьких турнірів європейського та світового рівня. Не випадково ж юнак у складі збірної України вже після Універсіади виступав на чемпіонаті світу з легкої атлетики.

- Що можете сказати про атмосферу, в якій проходили головні студентські ігри? Однозначно, мабуть, можна стверджувати, що таїландська Універсіада була успішною для української збірної?

- Мені вже неодноразово доводилося спостерігати за виступами українських збірників у змаганнях різних рівнів. Але у Бангкоку як серед наших спортсменів-студентів, так і в таборі офіційних осіб панувала якась особлива аура, яка була спрямована на досягнення спільної мети - перемоги заради авторитету рідної України. Де б не виступали наші легкоатлети, борці, футболісти, скрізь збиралася доволі велика група підтримки, яка створювала таку атмосферу доброзичливості і націленості на результат, що виступити невдало просто було неможливо.

- Яке враження справили на вас спортивні споруди, на яких виступали учасники Універсіади, і взагалі, в якому стані перебуває матеріальна база місцевих навчальних закладів?

- Ми часто з гордістю говоримо про те, що для занять спортом у вузі є спортзал, кілька спортмайданчиків, футбольне поле. У Бангкоку фактично кожен університет має по кілька плавальних басейнів, обладнані усім необхідним стадіони, тенісні корти і таке інше. Усі спортспоруди мають такий привабливий вигляд, що там просто хочеться займатися спортом або ж спостерігати за виступами інших. На жаль, змушений констатувати, що матеріальна спортивна база більшості наших навчальних закладів ще далека від тої, яку довелося побачити в столиці Таїланду.

- Але й це не завадило нашим студентам відмінно виступити на Всесвітній універсіаді. Чим би ви пояснили цей феномен?

- Насамперед тим, що українські спортсмени були відповідальними за свою державу. Кожного разу, виходячи на старти, вони докладали максимум зусиль, аби показати такий результат, який би дозволив піднятися на п'єдестал пошани і тим самим зміцнити імідж України. І це не просто слова. Візьмемо для прикладу нашу прославлену гімнастку Ганну Безсонову. Вона чемпіонка світу, Європи і, здавалося, Універсіада для неї дещо нижчий рівень змагань. Але спортсменка не зважала на це і в кожному виступі викладалася сповна, бо хотіла утвердити спортивну славу своєї країни. У підсумку завоювала п'ять медалей найвищої проби. Те саме можна сказати і про нашу "золоту рибку" Яну Клочкову, яка не вважала Універсіаду в Бангкоку другорядними змаганнями, а робила все для того, щоб примножити здобутки збірної України.

- Що вас найбільше вразило, Сергію Іллічу, власне, під час самих змагань, адже довелося, мабуть, спостерігати за виступами українських студентів з різних видів спорту?

- Звичайно, члени тернопільської-спортивної делегації відвідували не лише борцівські зали чи легкоатлетичні сектори, де виступали наші студенти. Не менш активно уболівали за українських гімнастів, плавців, фехтувальників... А футбольні матчі за участю нашої збірної переглянули майже всі. Це справді були незабутні миттєвості, коли наші хлопці зуміли обіграти бразильців, італійців, уругвайців, таїландців... Та особливо незабутнє враження залишиться назавжди від церемонії вручення українським футболістам золотих медалей Універсіади. Коли прозвучав Гімн України, усі наші збірники дружно співали, І робили вони це настільки природно й натхненно, що хтось із членів російської делегації навіть дещо цинічно зауважив, що, мовляв, спеціально вивчали слова. Насправді ж у нашій команді було кілька студентів з Івано-Франківська, які й задавали тон під час виконання Гімну. І взагалі хочу ще раз підкреслити, що той успіх, якого добилися наші спортсмени на таїландській землі, став можливим передусім тому, що кожен учасник Універсіади з усіх сил намагався робити усе для того, аби утвердити спортивну славу своєї країни. І, думаю, не буде перебільшенням, коли скажу, що в ті дні дух українства витав над Бангкоком, який і посприяв нашим студентам добитися вагомих спортивних здобутків.

Ярослав Мармаш