Сергій Юрій: “Студентська молодь – Майбутнє України”

Якось довелося бути свідком розмови двох чоловіків, які розмірковували над тим, куди найкраще вкладати зароблені кошти. один схилявся до того, що треба мати свій бізнес, аби гроші “працювали”, або ж принаймні покласти їх у банк під відсотки... Інший же був твердо переконаний, що найкраще застосування їх - це дати можливість своїм дітям здобути повноцінну освіту. “У мене двоє синів і дочка, - казав він. - Усі навчаються у Тернопільському економічному університеті. Хлопці вирішили стати фінансистами, а їх сестра освоює міжнародну економіку. Доводиться їм нелегко, але знаю, що згодом вони стануть добрими спеціалістами і зможуть допомагати не лише нам, батькам, а й, можливо, щось змінять на краще в Україні”.

Так думають чимало наших людей. Підтвердженням цього є те, що майже в кожній тернопільській родині щонайменше хтось один обов'язково навчається чи вчився раніше в національному економічному університеті. А випускники вузу нині займають відповідальні посади в усіх сферах фінансово-економічної діяльності країни.

Завдяки чому такою популярністю користується цей навчальний заклад? Ректор ТНЕУ професор Сергій Юрій вважає, що інтерес юнаків і дівчат до економічних професій певною мірою можна пояснити тим, що в університеті роблять усе для того, аби з його стін вийшли не лише висококваліфіковані фахівці, а й патріоти своєї держави. Переконаний він і в тому, що якраз студентська молодь і зможе належним чином подбати про майбутнє України. Власне, про це й ділиться своїми думками Сергій Ілліч.

Працювати треба на перспективу

Освіта в нинішніх ринкових умовах стає однією з найважливіших категорій іміджу держави. Доводиться констатувати, правда, що на зорі незалежності України чимало наших вчених, особливо технічного напрямку, виїхали за кордон. Відтоді минулого багато часу і, здавалося, нині мали б вже до нас їхати науковці з інших країн. Але цього чомусь не сталося. Виходить, щось не так відбувається в нашій освіті, необхідно шукати якісь нові форми співпраці. І тому ми послідовно намагаємося робити усе для того, аби наш навчальний заклад отримав міжнародне визнання, готував таких фахівців, які б могли працювати на перспективу. Вони вже нині мають бути готовими до можливих в майбутньому різноманітних фінансових негараздів, криз як у рамках національної, так і світової економіки.

Зважаючи на це, у наших навчальних планах заздалегідь передбачені відповідні дисципліни, які закладаються сьогодні на завтрашній день. По-перше, йдеться про кон'юнктуру ринку, по-друге, маються на увазі відповідні навчальні програми світового характеру - міжнародні валютно-фінансові відносини, кредитні організації... Ми зобов'язані готувати фахівців до того, якою може бути економіка в майбутньому.

Скільки б ми не говорили молодій людині про те, що необхідно будувати і як це робити, вона мусить відчути це на власному досвіді, бачити, як сказане реалізується на практиці. Бо не завжди теорія співзвучна з реаліями життя. І тут багато можна назвати причин. Значний вплив на економічні процеси може мати, скажімо, незбалансованість інтересів відповідних гілок влади. На семінарських заняттях необхідно не тільки розповідати про це, а й пропонувати шляхи виходу із ситуації. Тому потрібно, аби викладачі університету мали відповідну підготовку. Для цього у нас запроваджена така система, що через кожних три роки усі вони, незважаючи на те, який в кого науковий ступінь чи вчене звання, зобов'язані підвищувати кваліфікацію у закладах Академії наук, банківської системи, міністерствах фінансів, економіки, митної служби, державної податкової адміністрації. Адже тільки викладачі, які тримають руку на пульсі сьогодення, можуть запропонувати

студентам необхідні знання. Приємно констатувати, що нині в нашому університеті 78 докторів та професорів передають свій багатий досвід майбутнім фахівцям. У цьому році понад п'ятдесят викладачів захистили кандидатські дисертації - такого ще не було за 42 роки існування навчального закладу. Усі ці наукові розробки можуть бути втілені у життя. Але, на жаль, не завжди цінні поради використовують на практиці. З настанням економічної кризи в Україні п'ятеро науковців нашого університету запропонували одинадцять основних положень антикризових заходів, які надіслані в міністерства економіки, фінансів, Секретаріат Президента та в Кабінет Міністрів. Сподіваємося, що наші напрацювання будуть використані для стабілізації економічної ситуації.

28792 майбутніх фахівців

Але головна місія професорсько-викладацького складу полягає, звісно, в тому, щоб наші студенти за роки навчання в університеті стали висококваліфікованими спеціалістами. А передавати знання є кому. На різних формах навчання нині в ТНЕУ здобувають професію 28792 студенти. Це - майбутні банкіри, обліковці, оператори, економісти, менеджери, юристи, фінансисти.

Звісно, виникає, запитання: де ж знайти роботу усім тим, хто закінчує наш університет? Цю проблему також намагаємося контролювати. Недавно ми проаналізували ситуацію за минулий навчальний рік і отримали загалом втішні результати. Сімдесят вісім відсотків наших випускників упродовж кількох місяців після отримання дипломів зуміли працевлаштуватися. Якщо порівняти з іншими навчальними закладами, то це досить вагомий показник. Проаналізували ми і те, за якими критеріями набирають молодих спеціалістів представники різних фірм, установ, підприємств. Як і очікувалося, перевагу надають тим нашим колишнім студентам, які добре навчалися, займали активну життєву позицію. І це цілком закономірне явище. У ринкових умовах кожен роботодавець прагне, аби в нього працювали найкваліфікованіші спеціалісти. Чималу роль відіграє і те, який навчальний заклад закінчив той чи інший молодий фахівець. У цьому аспекті імідж нашого університету сприяє при влаштуванні на роботу.

Хочу відзначити: завдяки тому, що ТНЕУ за сорок два роки свого існування зумів завоювати досить високий авторитет, із бажаючими здобути в нас вищу освіту проблем не виникає. Скажімо, у листопаді ми провели традиційний День відкритих дверей, і університетський актовий зал не зміг вмістити усіх бажаючих молодих людей, які приїхали з різних куточків України, аби визначитися із вибором майбутньої професії. І не сумніваюся в тому, що більшість з них захочуть стати студентами ТНЕУ, бо внутрішньо вже готові до цього, якщо вирушили до Тернополя, скажімо, із Закарпатської чи Дніпропетровської областей, із Вінниччини чи Криму.

Ми добре усвідомлюємо: для того, аби якомога більше юнаків та дівчат виявляли бажання навчатися в нашому університеті, треба створити для них якнайкращі умови. Навіть в умовах нинішньої кризи ми не припиняємо зміцнювати матеріальну базу навчального закладу. В цьому році ми фактично завершуємо будівництво корпусу для нової бібліотеки і з першого вересня 2009-го вона розпочне повноцінно функціонувати. Повним ходом триває

спорудження нового дев'ятиповерхового гуртожитку. Ще в цьому році маємо намір повністю звести його, а далі розпочнуться внутрішні роботи. Думаю, за рік-півтора зможемо святкувати відкриття цього житлового корпусу. Відразу після Нового року маємо намір здати в експлуатацію і гуртожиток на вулиці Бережанській, який майже чотирнадцять років залишався недобудованим. Необхідно лише змонтувати дахову котельню і можна буде його заселяти. Дбаємо і про те, аби викладачі, студенти були забезпечені усім необхідним і в тих наших навчальних закладах, які є за межами Тернопільщини. Завдяки цьому, скажімо, в нинішньому році конкурс на вступ в один з підрозділів університету - Вінницький економічний інститут - становив шість чоловік на місце. І це також свідчить про авторитет ТНЕУ.

У Великій хартії університетів

Усе частіше молодих людей, які мають намір вступати або вже є студентами ТНЕУ, цікавить те, чи дає право здобутий в нас диплом працевлаштуватися за кордоном. Хочу сказати, що вже давно плідно працюємо в тому напрямку, аби наш університет зайняв вагоме місце в освітянському просторі Європи та світу. Свідченням міжнародного визнання діяльності ТНЕУ є його активна співпраця з десятками провідних навчальних закладів США, Німеччини, Франції, Польщі, Нідерландів, Греції та багатьох інших країн. Це дало змогу започаткувати надсучасний Центр європейських міжнародних студій, відкрити українсько-нідерландський та українсько-німецький економічні факультети, проводити навчальні процеси за українсько-грецькою, українсько-англійською, українсько-польською та іншими спільними програмами, які дають студентам не лише знання економіки цих країн, а й можливість вивчення їх мов.

Нинішній рік ознаменувався тим, що наш навчальний заклад увійшов до Великої хартії університетів. Офіційне набуття цього почесного статусу проходило в Болонському університеті, якому вже понад 920 років. В урочистостях брав участь увесь університетський бомонд цієї поважної освітянської міжнародної організації. Власне, під час святкової церемонії і було повідомлено про входження Тернопільського національного економічного університету у Велику хартію провідних навчальних закладів світу. Тобто, ми стали поряд із Болонським університетом, Сорбоною, Кембріджем... Що дає цей статус нашим випускникам? Це означає, що вони мають шанс реалізувати себе в тих країнах, які визнали Велику хартію університетів.

Правда, відтепер і вимоги до навчального процесу та знань студентів мають бути жорсткішими. Викладачі зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, аби передавати майбутнім спеціалістам найсучасніші навики фінансово-економічного фаху. Нині вже не можна працювати по-старому, треба систематично, щоденно вдосконалюватися, аби йти в ногу з сьогоденням. А щоб їх плідна праця відповідно оцінювалася, ми вирішили на ректораті, що з Нового року усі наші доктори та професори отримуватимуть подвійні оклади з оплати праці. Сподіваємося, що це буде не лише належна винагорода тим, хто досяг відповідного наукового ступеня, а й стане добрим стимулом для викладачів, доцентів, аби й вони підвищували свій фаховий потенціал.

Крім цього, кожному нашому працівникові за випуск монографії, підручника, посібника надаємо грошову винагороду. Скажімо, за монографію обсягом 15-18 друкованих аркушів можна отримати більше шести тисяч гривень преміальних. І це при тому, що усі необхідні витрати на опублікування такої праці бере на себе університет. Усе це робиться з однією метою: аби майбутніх фахівців в ТНЕУ готували високопрофесійні викладачі, науковці.

З оптимізмом дивимось у завтра

Хочу особливо акцентувати увагу на тому, що нині дуже важливо не просто підготувати певну кількість спеціалістів. Ми зобов'язані зробити усе для того, щоб нинішня студентська молодь набула таких знань, аби у майбутньому використати їх з користю не лише для свого добробуту, а й для розбудови країни. Крім того, наше завдання полягає в тому, аби вже зі студентської лави привчити молодих людей до важкої праці, дати їм зрозуміти, що тільки в процесі щоденного вдосконалення можна досягти вагомих здобутків. Наша випускниця Тетяна Ярмак, яка нині працює директором відомої австрійської фірми в Манхеттені (США), якось в інтерв'ю сказала, що навчання в нашому університеті дало їй великий багаж знань. Але для того, щоб добитися кар'єрного росту, довелося ще надзвичайно багато працювати.

Саме на цьому я часто наголошую у розмові і з нашими студентами, і з викладачами. Бо не можна ніколи зупинятися на вже досягнутому. Треба постійно прагнути до нових вершин. Ось буквально днями Президент України Віктор Ющенко підписав відповідні грошові транші для наших двох молодих викладачів - завідувача кафедри економічної теорії, доктора економічних наук, професора Віктора Козюка та докторанта цієї кафедри, доцента Григорія Монастирського. І це також черговий успіх, який працює на імідж університету.

Добре розуміючи те, що наразі не усіх наших студентів та викладачів можемо забезпечити необхідним житлом, стараємося будувати сучасні гуртожитки. Зауважу також, що оплата за проживання в них на сьогодні найдешевша порівняно з усіма навчальними закладами Тернополя. І це вагомий аргумент, який сприяє тому, що наша університетська родина постійно зростає.

Пригадую, років п'ять тому на зборах трудового колективу сказав присутнім дуже важливу, на мою думку, істину: маємо пам'ятати, що університет проживе без кожного з нас, але ми вже не зможемо прожити без університету, якщо він став для нас рідною домівкою. І сьогодні я переконаний, що нашому колективові до снаги долати будь-які труднощі. Ми впевнені у тому, що в нас буде свій абітурієнт у наступному навчальному році, а наші випускники зуміють належно працевлаштуватися. Не сумніваємося і в тому, що матимемо щонайменше п'ятдесят нових аспірантів. Збільшаться і наші наукові школи. Та особливо переконані в тому, що нинішня студентська молодь - це і є майбутнє нашої України. І воно буде обов'язково кращим, ніж сьогодення.

Ярослав Мармаш.