З оптимізмом - у майбутнє

Двадцятиріччя своєї діяльності відсвяткувала кафедра документознавства, інформаційної діяльності та українознавства факультету економіки і управління Тернопільського національного економічного університету, її історія тісно переплелася з роками становлення української державності.

Зокрема, кафедру українознавства ТНЕУ, одну з перших в Україні, створено на хвилі національного відродження у серпні 1990 року. А 29 серпня 2008 року внаслідок об’єднання кафедри українознавства з кафедрою документознавства та інформаційної діяльності почала своє існування нова кафедра — документознавства, інформаційної діяльності та українознавства. Очолила її доктор історичних наук Оксана Євгенівна Гомотюк.

Сьогодні у складі кафедри працюють 22 кваліфіковані спеціалісти. Серед них 2 доктори наук - О. Є. Гомотюк, Ю. А. Щербяк, 15 кандидатів наук - Н. І. Білик, Л. І. Біловус, О. В. Блашків Ю. Ю. Боднарчук, О. М. Гавура, І. Б. Дацків, О. І. Конопліцька, М. В. Лазарович, Н. М. Ліщинські, О. П. Лотоцькі, М. А. Сивирин, О. В. Цуп, І. С. Чуйко, І. Ю. Шкіцька, Н. М. Юрчак, старші викладачі - Т. Т. Вількова, І. Б. Гавліч, В. В. Колінець, старший лаборант І. Р. Недошитко та лаборант Я. Р. Яреміна.

Наукова діяльність колективу кафедри представлена двома десятками монографій з проблем національно-визвольних змагань українського народу в XX ст., голодомору 1932 — 1933 років, кооперативного руху, української еміграції, Помаранчевої революції та інших. У 1992 році при кафедрі відкрито аспірантуру. На сьогодні підготовлено 15 кандидатів історичних наук.

В урочистостях з нагоди ювілею кафедри взяли участь чимало почесних гостей, зокрема проректор з науково-педагогічної роботи ТНЕУ, кандидат економічних наук, професор Г.П.Журавель, голова профспілкового комітету працівників ТНЕУ, кандидат економічних наук, доцент Р. Ф. Бруханський, декан факультету економіки та управління, кандидат економічних наук, професор Є.П.Качан та інші.

Двадцятиліття колектив кафедри, гаслом якого є слова: «Те, що життя вимагатиме завтра, ми робимо сьогодні!», зустрічає з оптимізмом і впевненістю, що саме документознавство та українознавство стоятимуть надалі на захисті культури, знань, інформації, історичного минулого, реалій нашого сьогодення і майбутнього.