Президент ВК «Галичанка-Динамо-ТНЕУ» Сергій Юрій: „Завдання в команди незмінне – бути лідером”

Ставши у минулому сезоні чемпіонками України, волейболістки команди Тернопільського національного економічного університету „Галичанки-Динамо-ТНЕУ” не мають наміру зупинятися на досягнутому. Вже зі старту нового чемпіонату наші дівчата, незважаючи на те, що проти фаворитів усі суперники грають з подвійною енергією, впевнено поповнюють свій очковий потенціал. З оптимізмом оцінює перспективи розвитку тернопільського жіночого волейболу і ректор ТНЕУ професор Сергій Юрій, який очолює найтитулованіший волейбольний клуб Тернопілля.

- Позаду чотири тури змагань у новому чемпіонаті, - каже Сергій Ілліч, - проте ще зарано робити висновки з приводу того, які колективи задаватимуть тон в турнірі. Але вже можна однозначно констатувати, що боротьба за призові місця буде не легшою, ніж в попередньому сезоні. Пригадуєте, тоді ми мали навіть шанс покласти медалі в Кубок України. Але у вирішальному протистоянні за почесний трофей дещо недооцінили приховані можливості одеської "Джінестри". Зрештою, можливо, саме ця невдача і змобілізувала наших дівчат на те, щоб вже у фіналі чемпіонату продемонструвати не лише високу ігрову майстерність, а й характер, волю до перемоги. Тому хочу підкреслити, що іноді в спорті трапляються такі випадки, коли якраз на власних помилках найбільше вчаться. Для нашої команди ціною такого уроку стало чемпіонство.

- За період міжсезоння вдалося зміцнити кадровий потенціал "Галичанки"?

- Суттєвих втрат колектив не зазнав. Крім Яни Журовської, усі провідні волейболістки продовжують грати в команді. Водночас придбали кількох молодих здібних спортсменок. Зокрема, Олену Прокопенко та Ольгу Кисіль, Анастасію Ткаченко, Вікторію Дельрос, які мають вже досвід виступів за професійні клуби, зокрема "Хімік" з Южного, "Економуніверситет" з Мінська, білоцерківську "Рось"... Нині вони студентки молодших курсів нашого університету, а тому їх здобутки в "Галичанці" ще попереду. Хоча, приміром, Вікторія Дельрос уже й в окремих стартових матчах нинішнього сезону досить непогано себе зарекомендувала .

- Як би ви оцінили ігровий потенціал суперників "Галичанки" в новому чемпіонаті?

- Однозначно можна сказати, що усі ті команди, з якими ми вже зіграли, а це "Керкінітіда", "Джінестра". "Круг", "Сєверодончанка", доволі непогано укомплектовані і мають перспективу росту волейбольної майстерності. Та все ж найбільше кадрово зміцнився і технічно вдосконалився в міжсезоння "Хімік" з Южного. Нині це також і один з найбільш фінансово забезпечених клубів жіночої волейбольної суперліги. Усі ці чинники, звісно, сприяють тому, що команда демонструє добротний волейбол, про що свідчить і її лідерство в турнірі. Але, як кажуть, м'яч круглий і може опинитися на будь-якій половині спортмайданчика. Розумію також, що проти чемпіонів усі намагаються грати якнайкраще, але й ми не маємо наміру поступатися лідерством. Тому уся боротьба ще попереду і в Кубку, і в чемпіонаті України. Нажаль, доводиться констатувати, що нині ми ще не маємо необхідної кількості рівноцінних виконавців, аби забезпечити високу конкурентність за місце в основі. У нас є таких шість-сім, а потрібно мати хоча б дванадцятеро. На кожну позицію необхідно мати рівноцінну заміну і тільки тоді тренери зможуть маневрувати і таким чином гарантувати стабільність виступів колективу.

- Як відомо, утримувати команду суперліги не така проста справа. Тим паче, коли це доводиться робити самотужки одному навчальному закладові...

- Це, мабуть, найскладніше запитання з тих, на які доводиться відповідати. Звісно, якщо зважати на перспективу, а не мати справу, так би мовити, з командною-одноденкою. Наша ж "Галичанка" вже відзначила своє двадцятип’ятиріччя і за цей час відзначила своє двадцятип'ятиріччя і за цей час піднімалася на усі сходинки п'єдесталу пошани. Не маємо наміру здавати позиції і надалі. Безперечно, самотужки університет не в змозі забезпечити команду усім необхідним, але, як кажуть, світ не без добрих людей. У цьому нам допомагають як різні державні та приватні структури, спортивні установи, так і окремі люди, які люблять волейбол і готові сприяти команді в міру своїх можливостей. Приміром, вже в цьому сезоні підприємець Мирон Горбатюк забезпечив "Галичанку" тонною соку, а Анатолій Павліков, який займається вирощуванням риби, гарантує вдосталь цього цінного продукту. Як відомо, для спортсменок дуже важливим є те, аби вони повноцінно харчувалися. Така увага з боку їх шанувальників є не лише приємною, а й корисною. І це здебільшого роблять не випадкові люди, а ті, які щиро вболівають за волейбол розуміючи, що "Галичанка" є своєрідною візитівкою не лише університету, а й нашого міста та усього Тернопілля.

Сьогодні у новозбудованому спорткомплексі в Чорткові виступає в рамках чемпіонату України серед клубів вищої ліги і друга наша волейбольна команда, яка вже також має своїх прихильників. А це означає, що волейбол в області розвивається.

- Скажіть, Сергію Іллічу, наскільки реально в новому сезоні "Галичанці" відстояти чемпіонський титул?

- А ми ніколи не ставимо перед нашою командою другорядних завдань. І на цей сезон воно залишається незмінним - здобути лідерство. Нелегко було йти до вершини турнірного протистояння в минулому чемпіонаті, але "Галичанка" подолала цей рубіж. За чемпіонський титул вона боротиметься і цього разу.

Ярослав Мармаш