Ректор і університет – одна доля на двох

 Біографія людини - це найяскравіші миті пройденого шляху: поступ і боротьба, знакові зустрічі та доленосні рішення. Не приборкати час, не відкликати літ, не змінити задуму Творця, але можна залишити на життєвій дорозі добрий слід...

Між повноводим Дністром і вершинами Східних Карпат розкинувся бла­годатний, мальовничий крам із самобутньою Історією — Буковина. Саме тут, у невеличкому селі Шишківці, народився і виростав, вбираючи все найкраще від прекрасної природи, дружної родини, працьовитих земляків Сергій Ілліч Юрій - ректор Тернопільського національного економічного університету. Буковинська земля стала для нього колискою, де зародилися перші мрії, формувався світогляд. Вона ж благословила на чимало починань, дала силу й наснагу на добрі справи. Доля Сергія Ілліча - це доля людини, яка прагне досягнути далеких горизонтів. Непомітно спливають рік за роком, і ось - колись здібному студентові, запальному молодіжному лідеру, допитливому аспіранту, цікавому викладачеві, а сьогодні - одному з найавторитетніших науковців-фінансистів України, мудрому наставнику, талановитому керівнику, палкому захиснику прав і свобод своєї альма-матер уже шістдесят. Багато ще в планах, але й зроблено чимало.

Сергій Ілліч присвятив себе навчальному закладу, поріг якого переступив ще юнаком. З кожним днем поповнюється скарбниця досвіду ректора... З кожним роком примножуються здобутки і надбання Тернопільського національного економічного університету... Сергій Ілліч їх сприймає як особисті перемоги, адже доля ректорові й університету дарована одна на двох...

Творча атмосфера створюється сьогодні в багатьох вищих навчальних закладах. Можливо, завдяки саме цьому чиннику вони лідирують в офіційних і неофіційних рейтингах. Один з прикладів — Тернопільський національний економічний університет. Велика заслуга в цьому ректора Сергія Юрія. Він розуміє, що завдання вищої школи — навчити аналізувати, нестандартно мислити — сповна реалізовується тільки у творчому і по-справжньому науковому середовищі, коли і студенти, і викладачі захоплені пошуком нових рішень, розробкою сучасних технологій, прагнуть зробити свій внесок у науку.

За роки науково-педагогічної діяльності Сергій Ілліч викладав загальні та навчальні курси: грошовий обіг і кредит, фінансування і кредитування капіталовкладень, фінансування і кредитування промисловості, фінанси, міжнародні валютно-фінансові відносини, бюджетна система. Висока педагогічна майстерність і почуття відповідальності забезпечили йому загальновизнаний авторитет і повагу в університеті й науковому світі. Він цілковито віддав себе служінню науці, доклав чимало зусиль, аби ТНЕУ займав провідні позиції на теренах українського освітнього простору.

Керівник наукової школи — це як дерево, здатне своїм корінням сприяти росту молодих пагонів. Сергій Ілліч створює всі можливості для становлення вченого у навчальному закладі: від бакалавра до доктора наук.

З першого курсу студентів ТНЕУ заохочують до наукової роботи. Щороку проводяться дні науки, міжнародні та всеукраїнські конференції, конкурси, круглі столи, у тому числі й студентські. Все більше молодих людей беруть участь у конференціях і олімпіадах. За час перебування Сергія Юрія на посаді ректора майже в десять разів збільшилась кількість опублікованих статей, тез доповідей з участю студентів. Результат — на V Всеукраїнському конкурсі наукових робіт студентської молоді, організованому Національною конфедерацією профспілок України, ТНЕУ визнано кращим вищим навчальним закладом з організації наукової роботи серед студентів. Міністерство освіти і науки України визнало тернопільські економічні конференції найкращими серед таких заходів. Дедалі більший інтерес до них виявляють і відомі вчені, й, що важливо, практики: представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємці. Вони все частіше звертають свої погляди до науки, сподіваючись, що вона дасть відповідь на виклики сьогодення. За час роботи ректором Сергія Ілліча серед молодих учених не лише України, а й інших держав Тернопіль набув слави «маленького Давосу». Особлива гордість — спеціалізовані ради із захисту дисертацій. З кожним роком усе більше кандидатських і докторських дисертацій захищають у ТНЕУ за різними економічними напрямами науковці з усієї України. Понад 200 молодих науковців поповнили викладацький колектив, збільшено набір до аспірантури. Створено Раду молодих учених, що об'єднала 20 кандидатів наук, більшість з них розпочала роботу над докторськими дисертаціями.

Бажання широко пропагувати, популяризувати наукову діяльність вищого навчального закладу спонукало Сергія Юрія брати участь у виданні «Економічної енциклопедії України» в трьох томах, «Економічного енциклопедичного словника» в двох томах, трьох фахових наукових збірників і п'ятьох фахових наукових журналів, одним з яких є «Світ фінансів», де він головний редактор.

Бути хорошим керівником і водночас науковцемнепросто, та це під силу нашому ректорові. Увесь свій потужний науковий потенціал він втілює в життя, водночас залишаючись яскравою особистістю та прикладом для майбутнього покоління. Науковий доробок Сергія Ілліча на ниві фундаментальних досліджень високо оцінений колегами-вченими. Він — автор 136 наукових праць, у тому числі 12 монографій, 8 навчальних посібників, 5 підручників, керівник і розробник наукових тем: «Розробка основних напрямів стратегії і тактики управління фінансами», «Реформування фінансового механізму вищої освіти», «Фінансова політика в стратегії соціально-економічного розвитку України».

Талант — неоціненний дар, який людина не має права тримати при собі: засіваючи цим божественним зерном наукову ниву, він прокладає шлях у вічність. Неможливо перелічити всіх, кому Сергій Ілліч за понад 40 років невтомної праці на посаді викладача передав не тільки знання, а й досвід. Професорові Сергію Юрію вдалося сформувати першу в західному регіоні школу фінансистів, виплекати плеяду видатних учених, які, продовжуючи його справу, сьогодні з гордістю кажуть: «Ми — учні Юрія». Підготував 26 кандидатів наук, 5 докторів наук. Учні продовжують і творчо розвивають традиції його школи, передаючи вже своїм вихованцям невгасиму свічу наукового пошуку.

У ТНЕУ намагаються максимально використовувати таке джерело інвестицій, як міжнародні гранти. На думку ректора, дослідження в рамках таких грантів і наукова співпраця з колегами з-за кордону — ідеальна можливість інтегруватися у світовий науковий простір. За останні три роки вищий навчальний заклад виграв кілька грантів, за допомогою яких залучено додаткові кошти.

У своїй роботі Сергій Юрій керується не тимчасовими рішеннями і діями, а вивчає проблемні питання комплексно. Це дає можливість сформувати дієвий механізм роботи й розвитку ТНЕУ. В центрі всіх питань, що вирішує, ставить студента. На думку Сергія Ілліча, студент повинен відповідати рівню того навчального закладу, в якому навчається. А завдання професорсько-викладацького колективу — спрямувати ту гарячу кров у правильне русло. У ТНЕУ студенти вчаться легко адаптовуватися до сучасних ринкових відносин, що постійно змінюються, формуються як особистості, для яких інтереси держави — понад усе. Це є одним з основних критеріїв вищих шкіл Європи.

Сергій Ілліч вважає, що прорахунки економістів болісні для всього суспільства. Найгірше те, що ніхто за них не відповідає. Нині випускають сотні спеціалістів певного профілю, а потрібні — одиниці. На думку Сергія Юрія, це повинні бути фахівці, готові до ринкових «цунамі», підковані і теоретично, і практично. Професійне зростання спеціаліста, його затребуваність величезною мірою залежить віл уміння проявити ініціативу, вирішувати нестандарти: завдання, планувати і прогнозувати результати своїх самостійних дій. А це можливе, лише маючи ґрунтовні знання. Економіка має свої закони розвитку, котрі треба знати, а не бездумно експериментувати над людьми, адже романтизм і економіка — речі несумісні.

Сергій Ілліч в своїй діяльності неухильно керується однією дуже важливою тезою: нестоличний вищий навчальний заклад може забезпечити собі «місце під сонцем» лише завдяки постійному пошуку нових ідей і шляхів їх реалізації. З допомогою професорсько-викладацького колективу намагається навчити жити за цими принципами і студентів.

У результаті впровадження в навчальний процес багатьох нововведень значно підвищилася якість освітніх послуг. З ініціативи Сергія Юрія в ТНЕУ відмовилися від триместрів, що свого часу відіграли позитивну роль у зміцненні дисципліни, налагодженні контролю, але згодом стали своєрідним гальмом. Немало студентів вищого навчального закладу виїжджали на навчання протягом семестру за кордон. Коли поверталися, їм було важко ввійти в навчальний процес. При двосеместровому навчанні це відбувається безболісно.

Сергій Ілліч вважає, що потрібно підвищувати планку вимог не лише до студента, а й, передусім, до викладача. Адже становлення вищого навчального закладу і його утвердження як вищої школи, насамперед, залежить від кадрового потенціалу.

Вища школа тому і зветься вищою, що повинна будити в людині спрагу до пізнання, вміння рости самому. В цьому сенсі своє завдання треба бачити у створенні належних умов для якнайповнішого розкриття творчої особистості студента. Необхідно мати особливий підхід до розуму й серця кожного. Важливо не лише знати показники групи, курсу, а й відчувати настрій молодих людей. Коли Сергій Юрій читає лекції, намагається бачити очі кожного, розуміти, чи студент засвоює матеріал. Це — один з найкращих методів оцінювання успішності.

Перед викладачами стоїть важливе завдання: зрозуміти прагнення молодої людини самовиразитися і самоствердитися. Адже майбутній спеціаліст повинен вийти зі університету не тільки добрим фахівцем, а й підготовленим до непростих життєвих умов. На думку ректора, треба вже зі студентської лави прищеплювати молодим людям почуття відповідальності за прийняті рішення. Сергій Ілліч спрямовує викладачів ТНЕУ на те, щоб вони частіше вели зі студентами дискусії щодо справжніх реалій життя, пояснювали їм, що не завжди ситуація складається так, як це написано в підручниках чи розповідалося на лекціях. Викладачі університету мають серйозно замислитися над тим, що саме хочуть почути від них студенти. А для цього треба підвищувати свій освітній рівень, самовдосконалюватися. Не лише висока фахова обізнаність, а й культура поведінки, інтелект, поінформованість наставників сприяють їхньому авторитетові. Ректор знає, що на лекції, семінари таких викладачів майбутні економісти, юристи, менеджери йдуть з особливим задоволенням.

На думку Сергія Юрія, надзвичайно цінними у процесі навчання є спілкування, безпосередній контакт, живий діалог. Повага і любов до студента — того, заради кого існує вищий навчальний заклад та якому він служить, — це наріжний камінь і навчального, і наукового, і виховного процесу ТНЕУ.

Працюючи вже більше трьох десятиліть в одному з найпотужніших економічних вищих навчальних закладів України, ректор ТНЕУ, професор Сергій Юрій дійшов висновку: найавторитетнішим у ВНЗ є професор кафедри. Саме завідувачі кафедр формують імідж вищої школи, є першопрохідцями на теренах пізнання та розвитку науки. Своїми ідеями вони повинні повести за собою однодумців, створити відповідну базу для «розмотування» наукового клубка, що в майбутньому дасть можливість поліпшити розвиток економіки регіону й держави. Важливого значення ректор надає практичній діяльності викладачів. При випускових кафедрах створюються консалтингові консультаційні центри. Професорсько-викладацький колектив бере участь у розробці проектів важливих законів, положень, інструкцій, що регулюють економічну діяльність суб'єктів господарювання, їх взаємовідносини з бюджетом, банками.

Сергій Ілліч вважає, що сучасні викладачі повинні бути дуже мобільними. Те, що розповідав на лекції, скажімо, три роки тому, вже не можна без змін подавати молодим людям сьогодні. Адже сучасний студент дуже активний і допитливий. Тому викладач має постійно вдосконалюватися, щоб завжди вміти зацікавити студентів, розповісти їм щось нове.

Деякі викладачі старшого покоління відірвані від нинішніх ринкових реалій, роками не вносили зміни в лекції. Студентам доводилось черпати інформацію з Інтернету, й інколи вони знали більше ніж могли почути в аудиторії. Ставши ректором, Сергій Юрій одразу зайнявся структурною перебудовою: одні навчальні дисципліни довелося ліквідовувати, а інші — об'єднати. Все це відбувалося непросто.

Якщо викладач, хай навіть тричі заслужений, читає лекції, як і десять, двадцять років тому, коли каже одне, а за вікном — інше, коли погано орієнтується в нинішніх реаліях, то хто йому повірить? Молоді люди усвідомлюють, що прийшли у вищий навчальний заклад отримати знання, а не «відсидіти на парах».

Коли до ректора дійшла інформація про невдоволення деякими викладачами, він доручив соціологічній лабораторії провести анонімне опитування серед студентів. Саме молоді люди повинні були поставити оцінки викладачам. Якихось особливих відкриттів не було. Сергій Ілліч упевнився, що його думка збігається з оцінками студентів. А потім була непроста для обох сторін, ректора й деяких викладачів, розмова. В університеті вирішили йти двома шляхами: запрошувати викладачів із-за кордону й сприяти становленню молодих науковців у власному вищому навчальному закладі.

Сергій Ілліч високо підняв планку в здобутті вчених ступенів. Дехто сам зрозумів, що не відповідає новим умовам: кілька викладачів звільнилися за власним бажанням. Якщо професор на своєму місці, то стає прикладом для доцента, доцент — для асистента, асистент — для студента. Цей ланцюжок рано чи пізно дає результат.

Очоливши вищий навчальний заклад, Сергій Юрій значну увагу приділив співпраці з іноземними вищими закладами освіти. Науковим та освітнім пріоритетом діяльності ТНЕУ чітко визначився європейський напрям. ВНЗ не лише запозичує світовий досвід економічної освіти, а й сам виходить на європейський ринок освітніх послуг.

«Якби Україна інтегрувалася в європейську спільноту такими темпами, як це робить ваш університет, то ви могли б уже бути в ЄС», — сказав, перебуваючи в ТНЕУ, посол однієї з європейських країн. Зрештою, вищому навчальному закладу і сам Господь велів іти на кілька кроків попереду. Адже, хоча він і працює в реальному часі, однак — на майбутнє. Тернопільський національний економічний університет крок за кроком входить у міжнародний освітянський простір: Європейська асоціація університетів, Велика Хартія Університетів, упровадження основних принципів Болонської декларації. Сергій Ілліч є дійсним членом Клубу ректорів Європи. І все це за якийсь рік-другий. «Так не буває» — засумнівається дехто. В університеті за сприяння ректора створено багато спільних факультетів, програм із провідними вищими навчальними закладами багатьох країн. І Сергій Ілліч не втомлюється повторювати: інтегруючись до Європи, не треба відкидати те добре, що є в нас, особливо щодо духовності, моралі.

Тернопільський національний економічний університет увійшов до Великої Хартії Університетів. А це означає, що вищий навчальний заклад відтепер може орієнтуватися на багаті демократичні та освітянські здобутки провідних закладів світу. Наприклад, Болонському університетові, де, власне, й відбулося церемонія входження ТНЕУ в когорту кращих, уже понад 920 років. І це дуже висока честь переймати досвід у такого авторитетного Храму науки та освіти.

На думку Сергія Юрія, приєднуватися до Болонського процесу потрібно розумно, а не сліпо копіювати все, що там є, адже не все «зарубіжне» підходить ТНЕУ. Є небезпека втратити позитивний досвід, набутий десятиліттями. Ректор вважає, що обов'язково треба зберегти ту вітчизняну фундаментальну підготовку економічної дисципліни, що дає змогу випускникам працювати не лише у вузькоспеціалізованій ланці, а значно ширше застосовувати свої знання.

Дуже часто гостями університету стають іноземні професори, які, зважаючи на високий рівень мовної підготовки студентів, можуть читати лекції без перекладачів. Щороку майже 100 студентів ТНЕУ проходять короткотермінове навчання у закордонних ВНЗ. Молоді люди набувають досвіду в Орхуській школі бізнесу (Данія), Університеті прикладних наук у Відні (Австрія), у Познанській економічній академії та Академії економічній ім. Оскара Ланге (Республіка Польша), у Школі міжнародного бізнесу м. Йонкопінг (Швеція), Інституті міжнародної торгівлі м. Дюнкерк (Франція). Студенти постійно виїжджають за кордон для участі у міжнародних науково-дослідницьких конференціях, симпозіумах, семінарах. Вони мають доступ до електронних бібліотек Великої Британії, Орхуської школи бізнесу (Данія). На факультетах ТНЕУ навчаються іноземні студенти з різних країн світу.

Щодо якихось розбіжностей у навчанні студентів ТНЕУ і закордонних вищих навчальних закладів, то їх нема, бо всі навчальні плани попередньо узгоджено. Вони розраховані на підготовку високопрофесійних фахівців, які усвідомлювали б інтереси суспільства і служили їх здійсненню, мислили глобальними категоріями. Для навчальних планів і програм характерні інтенсивність та гнучкість, що дає змогу змінювати їх відповідно до сучасних вимог.

Професори закордонних ВНЗ, учасники науково-практичних конференцій ТНЕУ проводять заняття зі студентами та приймають у них іспити. Відчутно сприяють іноземні партнери і організації практики на спільних підприємствах України. Деякі з них навіть готові працевлаштувати випускників ТНЕУ.

Наукові дослідження, лекції вчених провідних європейських університетів, які здобули світове визнання, навчання за програмами обміну, дипломи одночасно двох вищих навчальних закладів — ТНЕУ, і.закордонного… Все це -для наших студентів. Молоді люди, на думку Сергія Юрія, мають бути впевнені, що здобувають якісну освіту міжнародного рівня. А головним завданням Болонського процесу саме і є істотне підвищення якості підготовки фахівців.

Сьогодні Сергій Юрій є одним з керівників спільного європейського проекту ТНЕУ з університетами Франкфурта-на-Майні (Німеччина), Роттердама (Нідерланди), Ліона (Франція) за програмою Комісії Європейського союзу «Європейські економічні відносини у сфері бізнесу».

Із жовтня 2007 року в університеті функціонує Інформаційний центр Європейського союзу, створений з ініціативи ректора, який сповна розуміє, що студенти, викладачі, науковці повинні мати доступ до інформації про ЄС, його актуальні новини, освітні та наукові програми.

Географія співробітництва ТНЕУ постійно розширюється. Університет тісно співпрацює з провідними навчальними закладами Канади, США, Великої Британії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Польщі, Болгарії, Франції, Нідерландів, Данії, Греції, Китаю, Словаччини, Італії, Іспанії, Ірландії, Російської Федерації, Швейцарії, Австрії, Білорусі та інших країн.

Свою роль в активізації наукової роботи відіграло відкриття, за сприяння ректора, першої серед тернопільських вищих навчальних закладів бібліотеки електронних ресурсів. Через Інтернет-портал викладачі й студенти тепер мають доступ до найновішої економічної інформації, світових економічних видань, інформації великих компаній світу. В порталі представлено сайти Європейського союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку, Міжнародного валютного фонду, Світового банку.

Кажуть, що студентські роки — найкращі в житті. Тож прагнення молодих людей не лише вчитися, а й жити цікаво, проявляти себе в мистецтві, спорті є закономірним. Спрямовуючи своїх вихованців на шлях науки, ректор не забуває, що є головним у житті. Він переконаний, що тільки гармонійна людина є особистістю. Сергій Ілліч робить усе, аби особистістю був кожен вихованець і працівник ТНЕУ. В університеті створено всі умови для цього. Інколи навіть можна почути, що ректор надто попускає студентам, виконуючи їхні забаганки. Але Сергій Юрій просто прагне зрозуміти молодих.

Як любить повторювати ректор, енергія в молоді б'є фонтаном, треба тільки вміло спрямувати її на благо самого студента. Державі потрібен не просто класний фахівець, а свідомий громадянин, патріот. Тому він спрямовує чимало зусиль на розвиток спорту, культури та зміцнення здоров'я студентів, викладачів, працівників університету.

Наказом ректора Сергія Юрія 1 жовтня 2005 року створено Центр військової підготовки офіцерів запасу, що у своїй діяльності керується Законом України «Про вишу освіту» і «Положенням про військову підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу». Юнаки мають змогу стати справжніми чоловіками, захисниками українського народу.

Колись Сергій Ілліч серйозно займався спортом. Особливо захоплювався волейболом. Ця любов збереглася дотепер. Спортивні традиції ТНЕУ давні, але особливого розвитку вони набули за останні чотири-п'ять років. Ректор переконаний: якщо сьогодні прищепити студентам любов до спорту, фізичного виховання, то це не лише позитивно позначиться на їхньому здоров'ї, а й посприяє навчальному процесові, вплине на професійні якості майбутніх спеціалістів.

Сергій Ілліч вважає, що молода людина, спроможна здолати великі труднощі на шляху до перемоги в спортивних змаганнях, без особливих проблем завдяки силі волі засвоїть необхідні знання під час навчання в університеті, а відтак зуміє застосувати їх на практиці. Студенти, які досягають вагомих успіхів у спорті, створюють позитивний імідж тому навчальному закладові, який представляють на престижних змаганнях. Звичайно, багато залежить від викладачів: якщо в педагога горять очі, коли він подає свій предмет чи показує вирішення задач, з часом загоряться очі й у студентів. Якщо студенти бажають займатися певним видом спорту, а в ТНЕУ немає тренерів відповідного профілю, їх запрошують зі сторони: це стосується, скажімо, плавання, деяких видів важкої атлетики. Постійно оновлюється спортивна база вищого навчального закладу. Немає проблем зі спортивним інвентарем.

Сергій Ілліч намагається створити всі умови для того, щоб якомога більше студентів були залучені до занять з різних видів спорту, а принципи здорового способу життя стали визначальними для майбутнього. Завдяки йому з кожним роком усе вагомішими є результати виступів спортсменів ТНЕУ на міжнародній арені.

Для того, щоб ще більше студентів ТНЕУ мали змогу оздоровитися, фізично загартуватися, а також удосконалити свою спортивну майстерність до введення в експлуатацію готується палац спорту в Чорткові Тернопільської області, побудований з ініціативи Сергія Юрія. В ньому буде не лише сучасний ігровий зал, що відповідатиме міжнародним стандартам, а й басейн на 25 метрів, різноманітні тренажерні кімнати, інформаційний центр, роздягальні, душові, готельне приміщення. Тут, до речі, волейбольна команда «Галичанка-Динамо-ТНЕУ» вже зможе приймати і закордонні клуби в рамках євротурнірів. На думку ректора, цей Палац спорту необхідний не лише нашим студентам, провідним спортивним клубам, які представляють Тернопільщину на престижних змаганнях, а й області. В ньому можна буде проводити змагання європейського рівня.

Уже відкрито два нові спортмайданчики зі штучним покриттям. На урочисту церемонію їх відкриття приїжджали легенди українського футболу: ветерани команди «Динамо» (Київ) — заслужені майстри спорту СРСР, володарі Кубку Кубків Європи 1986 року, срібні призери чемпіонату Європи 1988 року, багаторазові чемпіони СРСР: Анатолій Дем'яненко, Андрій Баль, Олег Кузнецов та ветеран команди «Нива» (Тернопіль), майстер спорту СРСР Ігор Яворський. Сергій Ілліч каже, що коли о сьомій ранку йде на роботу і на футбольному майданчику зі штучним покриттям бачить студентів, то радіє, що просвітницька робота дарма не минає.

Велика заслуга Сергія Ілліча в тому, що ТНЕУ небезпідставно вважається одним з найспортивніших навчальних закладів не тільки Тернопільщини, а й України. Про успіхи у спорті свідчить той факт, що непрофільний університет увійшов до трійки ВНЗ, які показали найкращі результати на літній універсіаді України в 2007 році.

За підсумками Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання та спорту у вищих навчальних закладах України, ТНЕУ в 2009 році посів перше місце серед ВНЗ IIIIV рівнів акредитації. Ректор щиро пишається, що сьогодні університет представлений у національних чемпіонатах серед клубів вищої ліги та суперліги одразу кількома командами з ігрових видів спорту. Команди та окремі спортсмени навчального закладу чимало досягли на змаганнях обласного, всеукраїнського, міжнародного рівнів.

Сергій Ілліч вважає, що, не подбавши про загартування людей у молодому віці, згодом доводиться витрачати великі кошти на їх лікування. Проте часто навіть абітурієнти ТНЕУ не можуть похвалитися своїм здоров'ям. В університеті їм можуть допомогти. Адже ТНЕУ — один з небагатьох вищих навчальних закладів, що має свою студентську поліклініку. Кілька років тому з ініціативи Сергія Юрія було вирішено від'єднатися від студентської поліклініки вищих навчальних закладів, що розташовувалась на протилежному кінці міста, і створити свій медичний підрозділ. Таке нововведення себе виправдало. Значно скоротився час на поїздки, та й рівень медичних послуг високий: кваліфікований персонал, сучасне обладнання. Крім п'ятьох дільничних терапевтів, прийом ведуть і спеціалісти вузького профілю.

Як у Тернополі, так і за його межами відомі колективи художньої творчості ТНЕУ—лауреати багатьох обласних, регіональних, усеукраїнських і міжнародних мистецьких фестивалів-конкурсів. Серед них — народний аматорський вокальний ансамбль «Галичанка», народний аматорський ансамбль танцю «Пролісок», народний самодіяльний театр пісні «Літопис», народна студія сучасної хореографи «Т.А.Н.Г.О», гурт «Банк-Нот», вокальна студія «Для тебе», гурт «Діадема», гурт «Феєрія», зразковий ансамбль танцю «Рожева пантера», ансамбль бандуристок «Калинове намисто», фольклорно-етнографічна студія «Святочні гердани»,командн КВК. Сергій Ілліч пишається тим, що студенти ТНЕУ — творчі молоді люди. Він створює в університеті таку атмосферу, в якій кожен може сповна виявити свої таланти. Адже не тільки навчанням запам'ятовується студентське життя, а й цікавими концертами, веселими вечірками.

На думку нашого ректора, спокійне життя університету не личить: великому кораблю — велике плавання. І сам задає тон. Ще зранку обійде всі будівельні майданчики, загляне в кожну шпарину. Батьки були справжніми господарями і сина навчили робити все добротно, надійно. Недаремно кажуть, що справжній господар дбає, аби не лише домівка, а й територія навколо були охайними.

Сергій Ілліч вважає, що необхідно створити такі умови для навчання, праці і життя, аби студенти, викладачі не лише гордилися причетністю до ТНЕУ, а й були відповідальними за свій університет. Матеріальна база ВНЗ на його думку, - це запорука ефективної роботи професорсько-викладацького колективу, навчання студентів. Ставши ректором, Сергій Юрій почав робити все для того, аби матеріальна база суттєво зміцніла, а викладацький колектив за науковими критеріями відповідав найвищим вимогам. Під його керівництвом відремонтовано всі навчальні корпуси. Багатоповерховий будинок, що тринадцять років був у незавершеному стані, перетворився на один з найсучасніших навчальних підрозділів — тут розмістився факультет довузівської, післядипломної та магістерської підготовки.

Вирішено питання про капітальний ремонт гуртожитків, введено в дію гуртожиток поліпшеного планування та простору їдальню. Сучасними технічними засобами обладнано аудиторії, вдалося огородити територію вищого навчального закладу, облаштовано сучасний зал засідань Вченої ради, що є одним з найкращих в Україні. Ректор почав активно спрямовувати кошти на комп'ютеризацію навчального процесу й укомплектування бібліотек, без чого неможливо дати студентам якісні знання.

Коли Сегрій Юрій став ректором, окрім серйозних матеріальних проблем, у вищому навчальному закладі гострим було питання згуртування колективу, створення в ньому сприятливого мікроклімату. Можливо це, передусім, за умови, коли справедливо оцінюється праця кожного і, відповідно, кожний має стимули працювати з повною віддачею. Почав ректор з оптимізації заробітної плати. Той, хто краще працює, має отримувати більше, переконаний Сергій Ілліч. Він вводив різні методи стимулювання, забезпечив створення для викладачів таких умов, за яких займатися наукою, самовдосконалюватися було б вигідно. У ТНЕУ працюють дві спеціалізовані ради із захисту докторських дисертацій і три — із захисту кандидатських, регулярно відбуваються міжкафедральні семінари (викладачі мають знати про зміни в суміжних дисциплінах), організуються закордонні стажування.

Можливість працювати в хороших умовах, відчувати, що тебе шанують і цінують, приваблює до вищих навчальних закладів багатьох талановитих викладачів. Мріє ректор про створення університетського містечка за західним зразком, де комфортно жилося б студентам і викладачам — і наполегливо її реалізує.

Ректор піклується про те, щоб усі студенти, викладачі, працівники ТНЕУ розвивалися духовно. Для того, щоб кожен мав змогу набратися наснаги перед вагомою справою чи звірити свої помисли, приймаючи важливе рішення, на території університету в 2008 році зведено і освячено капличку Різдва Пресвятої Богородиці.

Сергій Ілліч вважає, що кожен, хто заходить у вищий навчальний заклад, повинен відчути дух науки, культури. Відчути, що тут тихо говорять, але далеко чують, бо навколо панує розум. Що тут навчають вічного, яке, можливо, тобі не згодиться сьогодні, але згодиться через кілька, а то й десяток, років.

Зі стін ТНЕУ вийшло багато неординарних людей, які нині представляють економічну еліту нашої держави. Відомі випускники, професіонали у своїй справі, які формують економічне життя України, — золота візитка ТНЕУ. Ними пишається і Тернопільщина, і рідний університет, і, безумовно, Сергій Юрій. Він вважає, що перемоги випускників ТНЕУ — це свідчення того, що університет обрав правильний курс і має що запропонувати молодим людям.

Тернопільський національний економічний університет заявив про себе високим рівнем освіти, яку надає. Хоч, ях кажуть мудрі, вдосконаленню немає меж. Тож ректор намагається якість освіти підняти ще вище. Він переконаний, що кожна ланка ланцюжка «професор — асистент — студент — практик» повинна працювати на кінцевий результат - кваліфікованого спеціаліста. Тож упевнено обрав курс успіху, бо відчуває велику відповідальність, передусім перед молодими людьми, які прийшли вчитися, їхніми батьками, а вже потім — перед колективом, державою. Хоча в житті все взаємопов'язано — як сьогодні студентів навчать, так завтра складеться не лише їхня доля, а й майбутнє держави.

Що показово: ні висока посада, ні державні нагороди не знищили в душі Сергія Ілліча людяності, батьківської турботи про інших. Він є талановитим організатором, великим ученим, педагогом, людиною щедрої душі і доброго серця, відкритою до людей.