На пагорбі долі

Шістдесятий січень завітав у життя ректора Тернопільського національного економічного університету, доктора економічних наук, професора Сергія Юрія.

Доля розпорядилася, аби Сергій Ілліч був на пагорбі, верховині науки. До знань він завжди тягнувся. Батьки -споконвічного хліборобського роду. Вони добре знали господарство, а навчитися писати й читати не було можливості. І ось якось мама виводила старанно літери, а трирічному Сергійкові й собі захотілося спробувати. Потягнувся за олівцем, але ненька накивала пальцем, почав плакати. За внука заступився дідусь. "Більше він плакати не буде, - сказала мати. - Я - неграмотна, але зроблю все, аби грамотними були мої діти". Спочатку вони навчалися в початковій школі у рідному селі, відтак щодня долали п'ять кілометрів туди й назад до "восьмирічки" у сусідньому Рингачі. Атестат про здобуття середньої освіти отримували в райцентрі Новоселиця. Вже з роками донька стане кандидатом історичних наук, а син захистить докторську дисертацію.

"Дуже вдячний своїм батькам, що вони дали мені можливість вчитися", - і нині каже Сергій Ілліч. Йому зразу якось і не гадалося стати фінансистом. Мав успіхи у вивченні хімії, тож, закінчивши десятирічку, подався вступати на хімічний факультет Чернівецького університету. Того року саме вдвічі збільшилася кількість абітурієнтів, але не місць у ВНЗ і технікумах, адже відбулося реформування шкільної освіти з одинадцяти до десяти років навчання. Сісти за студентську лаву Сергієві не поталанило, на нього чекала праця в колгоспі. То навантажував збіжжя й возив у сусіднє село до млина, а відтак дерть привозив на тваринницьку ферму, то перегортав зерно в коморі, щоб не запарювалося, то доглядав сад... І готувався до подальших іспитів. Цього разу із сусідом-однолітком вирішили вступати до будівельного технікуму. Про саму професію радше не думали, зацікавило, що там є добра волейбольна команда. До спорту в Сергія Ілліча з дитинства була особлива любов. Він навіть грав за збірну України з волейболу серед дитячих юнацько-спортивних шкіл.

Але долю часто-густо вершить випадок. Якось батько прийшов з двома чоловіками (представники обласного та районного фінвідділів саме проводили профорієнтаційну роботу). Вони запропонували вступати хлопцеві до тодішнього Чернівецького фінансового технікуму:

- Там хіба що жінки та інваліди вчаться, - спогорда відповів хлопець.

- Поглянь на нас, невже ми інваліди? - почув у відповідь.

Якусь хвилину-другу розміркувавши, пристав на пропозицію. Вже після перших лекцій збагнув: фінанси - його покликання. По закінченні навчального закладу повернувся в Новоселицю на роботу в райфінвідділ. Надалі - строкова служба в армії та прагнення здобути вищу освіту. Перед звільненням у запас отримав лист від сестри з вирізкою з республіканської газети, що в Тернополі у фінансово-економічному інституті набирають абітурієнтів за спеціальністю "фінанси та кредит". Був упевнений: тут він вчитиметься. З 1 серпня 1971 року цей заклад стане його життям. Збіжать студентські роки й Сергій Юрій не залишить альма-матер, займатиметься науковою діяльністю. Працюватиме викладачем, доцентом кафедри, 14 років - деканом фінансово-економічного факультету.

Проте життя поставить вимогу: кар'єра чи синівські почуття, обов'язок. Сильно захворіла мати, потребувала догляду. І він залишає інститут, переводиться на роботу до Чернівецького університету, аби бути ближче до матері. Тутешні колеги не йняли віри, що заради матері покинув посаду декана факультету, але ж і компромату не знаходили. Гарячого серпня мати відійшла у вічність. І Сергію Іллічу знову запропонували портфель декана в рідному ВНЗ.

А майже вісім років тому трудовий колектив обрав його ректором тодішньої Тернопільської академії народного господарства. За ці роки заклад змінив свій статус і став національним економічним університетом (ТНЕУ). Серед перших в Україні університет почав співпрацювати з іноземними ВНЗ, відкривати європейський освітній простір. ТНЕУ - член Асоціації європейських університетів, Асоціації європейської освіти та Великої хартії університетів. Торік Сергія Юрія прийняли до Клубу ректорів Європи.

Тернопільський національний економічний університет установив контакти та уклав угоди про співпрацю з майже 50 вищими навчальними закладами Європи, Америки і Об'єднаними Арабськими Еміратами. Це сприяє втіленню в життя багатьох міжнародних програм, створенню спільних з іноземними колегами факультетів. Ефективно працюють, зокрема, Українсько-Нідерландський факультет економіки та менеджменту й Українсько-Польський - фінансів і страхування. Працює також Українсько-Американський факультет комп'ютерних наук і технологій. Заснували й Українсько-Британсько-Грецький факультет економіки та туризму. Підписали меморандум із Технологічним університетом Західної Македонії (Греція) щодо спільної підготовки магістрів з бізнес-адміністрування. До цього документа приєднався також Технологічний університет Афін. Нині за українсько-грецькою програмою навчається майже 30 студентів. ТНЕУ - перший у державі навчальний заклад, де випускники одночасно з вітчизняним дипломом отримують і диплом Дрезденського (Німеччина) технічного університету.

- Співпраця з іноземними навчальними закладами дає можливість спільно досліджувати, створювати та впроваджувати нові інноваційні технології навчання, вносити зміни до змісту ступеневої підготовки спеціалістів, як цього вимагає сьогодення, - ділиться думками Сергій Юрій. Торік університет запросив авторитетних експертів з міжнародної акредитації. Приїхали вчені з Фінляндії, Австрії, Швеції, Великої Британії, Швейцарії. Вони ознайомлювалися зі структурною побудовою ВНЗ, його науково-дослідною роботою, якістю навчального процесу, спілкувалися зі студентами, зустрічалися з представниками влади, бізнесу.

ТНЕУ, по суті, єдиний український вищий навчальний заклад, який має свою філію в Єревані. Тут вчиться до тисячі вірменських студентів, у батьків яких переважно українське походження. Випускники цього закладу отримують українські дипломи. Викладачі ж мають можливість друкуватися в наукових виданнях Тернопільського національного економічного університету. Тернополяни їздять до вірменської столиці надавати методичну, наукову допомогу.

Певна річ, щороку в університеті переглядають і вдосконалюють навчальні плани. Тут переконані, що юнаків і дівчат мають навчити думати, прищепити потяг до самостійної роботи. Студенти отримують найновішу світову економічну інформацію з перших рук. Заклад проводить в області найбільшу передплату не лише наукової літератури, посібників, підручників, а й періодики, у тому числі й "Урядового кур'єра". Півтора року тому ввели інформаційний центр забезпечення навчального процесу. До послуг - і пошукові ресурси порталу європейських електронних бібліотек. Створення Інтернет-порталу стало можливим завдяки тісній співпраці та обміну досвідом між бібліотекарями ТНЕУ та Орхутської школи бізнесу (Данія). Незабаром стане до ладу нова університетська книгозбірня, для якої закупили комп'ютери нового покоління. У ВНЗ приділяють значну увагу оновленню комп'ютерного парку.

У ТНЕУ сповідують здоровий спосіб життя, культурний розвиток особистості. Тут є всі можливості, аби займатися спортом. Деякі студентки, методисти університету, скажімо, грають у жіночій волейбольній команді "Галичанка", яка посіла перше місце у суперлізі країни. Неодноразовими чемпіонами країни, Європи та світу ставали університетські команди з баскетболу, футболу, ручного м'яча, шахів, боротьби та аеробіки. Виховали й володаря срібної нагороди Олімпіади в Афінах Романа Гонтюка. Велику увагу ректор приділяє також розвитку аматорського мистецтва. Кілька колективів художньої самодіяльності носять почесне звання "народного". Вперше цього року на Великдень зорганізують фестиваль гаївок.

Ректорові Сергію Юрію вдалося створити висококваліфікований професорсько-викладацький колектив і добру атмосферу в студентському середовищі. З юнаками й дівчатами він завжди має відвертий діалог, часто зустрічається з ними чи то в актовій залі, чи то в системі он-лайн. В жодній справі, переконаний Сергій Ілліч, не повинно бути фальші, а талант керівника в тому, аби побачити, спрогнозувати, що буде попереду, й все професійно зробити задля колективу, який очолюєш. І показує розгорнутий перспективний план розвитку ТНЕУ до 2020 року. Вірить, що задумане обов'язково втілить у життя. Вже наступного місяця в Чорткові відкриють палац спорту. Такий заклад з роками постане і в університеті -розробляють проектно-кошторисну документацію. Прагнуть створити всі умови для навчання, відпочинку й побуту на кшталт Кембриджа. Старі гуртожитки ремонтують за сучасними будівельними технологіями. Нинішнього року відчинять двері п'яти- та дев'ятиповерхові студентські домівки поліпшеного планування.

- Ще древні радили шукати доходи у видатках. Якщо розумно витрачати, то й кошти будуть, а отже, вдасться зреалізувати накреслені плани, - зауважив Сергій Ілліч.

Наприкінці зустрічі не міг не поставити йому запитання: "Що ж означає прожити шістдесят зим?"

- Мов подивився у вікно, - промовив і відвів від нього погляд.

Микола Шот