Сергій Юрій: «Наша перевага -у високій якості освіти»

Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Про вищий навчальний заклад можна сказати інакше: наскільки мудро й далекоглядно керуватимеш ним, зможеш мобілізувати й задіяти науковий, людський потенціал викладачів і студентів, настільки визначеним та перспективним буде його майбутнє. Тернопільський національний економічний університет, який тепер — авторитетний освітній центр серед економічних вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації, має перспективу стрімкого розвитку. Адже ті напрацювання, які заклали сюди попередники, помножені на величезну роботу, що проводить нині доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член (академік) Академії економічних наук України, почесний професор Міжнародного Віденського університету, голова науково-координаційної ради Західного наукового центру НАН України і МОН України в області, ректор Тернопільського національного економічного університету Сергій Ілліч Юрій, дає підставу назвати університет не тільки науковим серцем Тернопілля, а й науково-педагогічною колискою Західного регіону.

— Ми свого часу прагнули реалізувати ідею назвати наш університет Західноукраїнським, — каже Сергій Ілліч. — Адже наукова, матеріальна бази давали нам підстави сподіватися на позитивне рішення такого питання. Та й навчаються в нас не лише студенти з Тернопільщини, а майже з усіх регіонів держави. До прикладу, тепер, окрім Луганської й Харківської областей, у нас представлені всі регіони країни. Тож «Тернопільський» у назві, напевно, дещо «вузько» для нашого навчального закладу, повністю відповідала б назва — «Західноукраїнський». Думаю, ця вершина в нас ще попереду. Зрештою, назва — це лише вивіска. Головне — що стоїть за нею.

— Це — дуже правильно. Адже те, який рейтинг має той чи інший навчальний заклад, цього року засвідчила не назва, а кількість абітурієнтів, які прагнули стати його студентами. Відомо, що чимало вишів мали величезний недобір на перший курс...

— У нашому університеті цьогоріч першокурсників на 300 більше, як торік. У нас понад 18 тисяч студентів, з них понад вісім тисяч — на стаціонарі. Цьогоріч до студентських лав прийняли сім тисяч 600 абітурієнтів, з яких на перший курс стаціонару — понад тисячу. Тож нам не завадила складна демографічна ситуація. Маємо свій імідж, рейтинг — не боїмося навіть об'єктивних демографічних коливань. Не було жодного такого року, щоб мали недобір студентів і через це, до прикладу, звільняли викладачів, як це нерідко практикується в інших навчальних закладах. Але маємо враховувати й потребу студента отримати високоякісні знання. А це означає, що викладач повинен постійно над собою працювати.

— І все-таки сорок п'ять для вишу — молодість чи зрілість?

— Серед вищих навчальних закладів ми — молоді, а щодо підготовки фахівців з економічного профілю, можна сказати, — із сивою бородою. Наш навчальний заклад підготував і випустив понад 212 тисяч фахівців. Особлива гордість університету — відомі в державі й за її межами випускники: П. Гайдуцький, Л. Гуцайлюк, А. Максюта, С. Лєкарь, В. Ющенко та багато інших. Часом зауважують: випускники ТНЕУ при керівництві державою, то чому немає економічного підйому? Потрібно зрозуміти, що, по-перше, нефахівців до керівництва не допускають, а по-друге, навіть спеціалісти високого рівня не здатні водночасся поламати всю систему, що створювалася десятиліттями. Я не раз наголошую: є випускник, до прикладу, медінституту — простий лікар, але непересічний спеціаліст. До нього більше людей звертається і від нього часто більше залежить, ніж від титулованого керівника. Так і в нас: завдяки десяткам тисяч наших невідомих загалові випускників — фінансистів, економістів, бухгалтерів, які фахово виконують величезну частку роботи, навіть за нинішніх непростих умов працюють тисячі підприємств.

— Відомо, що наш економічний університет — у перших лавах стосовно новацій. До прикладу, є одним з перших вишів, де почали впроваджувати Болонську систему освіти.

— Так. Ми намагаємося взяти все те прогресивне, що є в світі, виокремити, що підходить до наших реалій, що — ні. Так, у Болонській системі дуже жорстко поставлене питання дисципліни: прогуляв певну кількість лекцій чи не здав модуль — відраховують із вишу. Переконаний: ми повинні дати можливість студентові розробити свій графік відвідувань лекцій, а не ставити його в рамки модульної системи. Адже є такі студенти, які мають здібності вивчити матеріал самостійно й успішно здати екзамени. Потрібно дати їм шанс навчатися так, як для них ефективно й зручно. Ми в університеті прагнемо поєднати високий потенціал викладача в широкому сенсі слова — наукову базу ТНЕУ, фаховість спеціалістів, які в нас працюють, і бажання навчитися обраній спеціальності студента. Тому вимогливо ставимося до рівня підготовки викладацького коллективу й переконуємо молодих людей: поспішайте здобувати знання, адже час зворотного відліку не має. А щоб успішно навчатися, в нас є величезні можливості. Маємо 1200 викладачів, з яких 79 доктори — професори, 504 кандидати наук-доценти. Зауважте, щоб виховати професора, необхідно витратити до 20 років. Є в нас перспективні молоді вчені. Володарі гранту Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених - В. Мартинюк (2011 р.), В. Козюк, Г. Монастирський (2010 р.). Стипендіати Кабінету міністрів України - З. Яремко (Бойко) (2011-201 2 pp.), Ю. Мельник (2009-2011 pp.), О. Адамик (2008-2010 рр.).

Маємо потужні наукові школи, які відомі результатами своєї діяльності в Україні й за кордоном. Створювали й формували - їх десятиліттями професори Є. Савельев, З. Гуцайлюк, А. Мельник, О. Сохацька, М. Пушкар, С. Шкарабан, С. Дусановський, Г. Журавель, Б. Лановик, Є. Качан, О. Кириленко, Я. Крупка, Б. Литвин, І. Фаріон, А. Саченко, Я. Николайчук, М. Дивак, А. Фурман, А. Вихрущ. (Сергій Ілліч скромно не назвав наукову школу в галузі фінансів, яку сформував він.)

— Тепер чимало західноєвропейських держав скорочують видатки на освіту. Напевно, це чекає й Україну. Окрім цього, не сприяють наповненню студентством аудиторій і наміри нашого уряду щодо кількості балів із зовнішнього незалежного оцінювання — ЗНО, які б дозволяли вступати у виші...

— Якщо керівник не здатний передбачити завтрашній день, це загроза для навчального закладу. Нині замість 124 балів молода людина повинна набрати 140 балів на ЗНО, щоб мати право вступити до вишу. Тут є плюси й мінуси. Плюс — до вищого навчального закладу потраплятимуть тільки ті, хто наполегливо вчився в школі, коледжі чи ліцеї. А мінус — це не демократично, адже обмежує людину в правах. Трієчник, який закінчив школу в 70-80 роках, мав можливість поступати до інституту чи університету. Інша річ, що він туди не відразу вступив би, адже на екзаменах об'єктивно видно було б його рівень знань. А нині, виходить, ми не даємо людині шансу.

— Напевно, матимуть проблеми й вищі навчальні заклади?

— За умови, що випускник школи, який набрав 124 бали, не мав можливості подати документи до вищого навчального закладу, шість-сім відсотків від випуску не потрапляло до вишів. Тепер не потрапить третина.

— У цих умовах, очевидно, потрібно заздалегідь продумувати перспективу?

— Без сумніву. Що зробили ми? Відкрили два коледжі — в Калуші й Чорткові. Тепер готуємо відкриття третього — в Тернополі. 300 учнів коледжів через рік на 90 відсотків — наші студенти. З упевненістю кажу, бо належний рівень підготовки в ТНЕУ визнаний і за кордоном. Наша перевага серед багатьох економічних вишів — у високій якості освіти. Сьогодні університет — це навчальний комплекс, що об'єднує 13 факультетів. У його структуру входять три інститути: Вінницький — економіки, Івано-Франківський — менеджменту і Чортківський — підприємництва і бізнесу. Готуємо фахівців за 18 напрямами, 21 спеціальностями, 46 спеціалізаціями. В університеті діють 3 спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських та дві — із захисту докторських дисертацій. Маємо угоду з урядом Греції про підготовку магістрів. Уже другий випуск фахівців відсвяткували там. Ще в 2007 році ТНЕУ вступив до Європейської асоціації університетів — найбільшої європейської університетської структури, однієї з ключових інституцій, що реалізовує завдання болонського процесу в країнах Європи. А в 2008-му приєднався до Великої хартії університетів. Цьогоріч експерти з Європейської асоціації університетів після тривалої інспекції вишу рекомендували Міжнародній асоціації університетів присвоїти ТНЕУ сертифікат якості Швейцарського інституту стандартів якості. Цей документ важливий тим, що підтверджує: університет увійшов до когорти європейських вишів, має солідну наукову базу, фаховий професорсько-викладацький склад, дає студентам високий рівень знань.

— Сучасний студент вибагливий. Знання прагне отримувати не лише в аудиторії, а й через інтернет, у бібліотеці, жити в комфортних умовах. Одне слово, як у кращих західноєвропейських вишах.

— І наші вищі навчальні заклади, впевнений, повинні надати таку можливість своїм студентам. Цього року всі першокурсники, які навчаються в нас, отримали місця в гуртожитках. А в 2012-му плануємо забезпечити всіх студентів ТНЕУ гуртожитками. В кожному з корпусів університету і в гуртожитках є інтернет. Приїжджають із Києва й дивуються: дорого. Так, нині недешево, але це — наш внесок у майбутнє і вишу, і студента. Як і гарний комп'ютерний клас. У нас книжкові фонди — до 500 тисяч екземплярів. Нещодавно відкрили сучасну бібліотеку, що стала науковим інформаційним просвітницьким центром університету. Часом пригадуємо, як у 1967 році, тоді — в Тернопільський філіал Київського інституту народного господарства привезли дві машини старих книжок... Упродовж останніх п'яти років ми виділяємо на періодику, ґрунтовні роботи з економічного профілю, що видають у всьому світі, 1,400—1,500 тисяч гривень щороку. Якщо «Файненшіал таймс» видають в Англії сьогодні, то через кілька днів видання в нас.

Велику увагу приділяємо спорту. Серед вищих навчальних закладів ми — треті в Україні із спортивно-масової роботи. Попереду — Харківська державна академія фізичної культури й Львівський державний університет фізичної культури. Після нас — Національний університет фізичної культури і спорту України, Донецький державний інститут здоров'я, фізкультури і спорту. Часом про нас жартують: економічний університет молоді і спорту... Ось дивіться, подяка від міністра освіти і науки Дмитра Табачника за здобуте нашими студентами «золото» й дві срібні медалі на студентській Олімпіаді в Китаї. Не часто таке буває: подяка міністра за підготовку й участь студентів в олімпіадах. Одна з моїх мрій — звести недалеко від головних корпусів університету спортивний палац. Працюємо в цьому напрямку. Впевнений, споруда буде затребуваною і корисною не тільки для студентів ТНЕУ, а й для всіх мешканців Тернополя.

У ректора ТНЕУ Сергія Юрія є чимало планів і проектів щодо подальшого розвитку університету, його репрезентації як провідного економічного вишу країни з потужною науковою та матеріальною базою. Так, нещодавно вийшов у світ тритомник «Фінансова думка в Україні», одним з авторів якого є Сергій Ілліч. Це — перша оригінальна праця вітчизняних учених економістів-фінансистів, що викладає еволюцію поглядів на фінанси і їх роль у суспільстві. Така потужна й цікава енциклопедія в світі фінансів, думаю, неодмінно буде в майбутньому достойно оцінена. А нині вона — підтвердження: Тернопільський національний економічний університет — один із найпотужніших осередків наукових досягнень в Україні.

Валентина БАЦА.