А згадати є про що …

Своїми спогадами під час урочистого вечора з нагоди 45-річчя ТНЕУ поділилися також колишні педагоги та студенти вузу.

Леонід Каніщенко: перший керівник навчального закладу:

- Відділення фінансово-економічного факультету Київського інституту народного господарства у Тернополі довелося створювати фактично з нуля. Нам виділили кілька приміщень, у яких не було ні підлоги, ні вікон, ні дверей. Буквально за кілька місяців вдалося провести необхідні ремонтні роботи, аби почати навчальний процес. Це були непрості часи, але ентузіазму не бракувало нікому - ні викладачам, ні студентам...

Зв'язків з Тернополем не поривав навіть тоді, коли переїхав на роботу в Київ. Хочу сказати, що справжнього перевтілення навчальний заклад зазнав лише останнім часом. Ви пам'ятаєте, який вигляд мав вуз ще якихось 10 років тому: навчальні корпуси, гуртожитки були у занедбаному стані. Я приїжджав тоді, робив зауваження, а мені казали: "Це не головне".

А що маємо нині? Менше ніж за десятиліття нинішньому ректору Сергію Іллічу Юрію вдалося перевтілити навчальний заклад у справжнє студентське містечко європейського взірця. Спостерігаючи за його активною творчою діяльністю, я бачу себе в період, коли довелося фактично з нічого організовувати новий навчальний заклад. І я пишаюся тим, що мій колишній студент зміг добитися таких результатів у розбудові Тернопільського національного економічного університету

Віталій Мельник, випускник навчального закладу 1966-1970 рр. :

- Хочу сказати, що в моїй трудовій книжці лише один запис про те, що 1 вересня 1970 року був прийнятий на роботу у наш навчальний заклад, якому виповнилося вже 45 років. А це означає, що й це і мій ювілей, бо належу до когорти тих студентів, які у далекому 1966 році почали навчання у новоствореному відділенні фінансово-економічного факультету Київського інституту народного господарства.

Якось непомітно пролетіли роки. Але студентський період життя ніколи не забудеться. Я добре пам'ятаю, скажімо, перший день нашого навчання. Це було 12 вересня 1966 року. Тоді на лекційне заняття завітав фотокореспондент обласної газети Василь Бурма і через кілька днів на її сторінках опублікували фото з моїм зображенням...

У той час студенти були дуже ініціативними і активними. Ми не тільки старанно навчалися, а й брали безпосередню участь в усіх роботах з облаштування матеріальної бази відділення, займалися спортом, культурно-масовими заходами. І цей дух невгамовності та ініціативності, патріотизму і любові до рідного вузу, творцями якого є, зберігся донині.

Після завершення урочистої частини свята, під час якої кращих працівників та педагогів ТНЕУ відзначили почесними нагородами, цінними подарунками, з концертною програмою виступили учасники художньої самодіяльності університету. Кожен їх номер присутні в залі зустрічали оплесками. І це також свідчення того, що у великій університетській родині усе роблять тільки на відмінно.