Сергій ЮРІЙ: «ПОВАГА І ЛЮБОВ ДО СТУДЕНТА-ФУНДАМЕНТ НАВЧАЛЬНОГО, НАУКОВОГО І ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ!»

Мальовничі Шишківці Новоселицького району на Буковині пам'ятають хлопчину, який змалку був привчений до праці, поєднуючи навчання у загальноосвітній школі з важкою селянською працею, що мало неабиякий позитивний вплив на характер. Та все ж, як особистість, сформувався Сергій Юрій у Тернопільській вищій економічній школі, де він пройшов шлях від студента - до ректора одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів України, назавжди зберігши в душі непроминаючу молодість духу. Відтак, саме 1 вересня - у День знань, гостем редакції газети «Університетська думка» є доктор економічних наук, професор, академік, ректор університету Сергій Ілліч ЮРІЙ.

- Сергію Іллічу, що, на Вашу думку, є найціннішим у процесі навчання у вищому навчальному закладі?

- Вважаю, що надзвичайно цінними у процесі навчання є спілкування, безпосередній контакт, живий діалог. Повага і любов до студента - того, заради кого існує вищий навчальний заклад та якому він служить - це фундамент навчального, наукового і виховного процесу Тернопільського національного економічного університету. Хоч якими б досконалими не - були комп'ютерні програми, але без аудиторної дошки, біля якої стоїть видатний учений з крейдою в руках, навряд чи можна виховати майбутнього Нобелівського лауреата.

- Чи ректора вищого навчального закладу?

А чому б і ні? Моє особисте життя є яскравим цьому свідченням, адже 31 серпня 1971 року, коли нас студентів-першокурсників зібрали у колишньому актовому залі (тепер це аудиторія 3405), декан фінансово-економічного факультету Володимир Павлович Вихрущ напророкував мені долю і декана, і ректора. І тепер уже щороку 1 вересня, відколи мене обрали ректором, понад десять років я вдивляюся у світлі й відкриті обличчя молодих людей, які довірили своє майбутнє Тернопільському національному економічному університетові, і подумки бажаю кожному першокурснику сягнути найвищих життєвих висот - цьому слугують тисячні приклади наших випускників, які обіймають найвищі у державі посади.

- Сергію Іллічу, кажуть, що Ви надто попускаєте студентам університету, виконуючи їхні забаганки...

- Розумієте, студентські роки - найкращі в житті. То ж прагнення молодих людей не лише вчитися, а й жити цікаво, проявляти себе у мистецтві, спорті є закономірним. До речі, десять наших випускників і студентів захищали спортивну честь України на 30 Олімпійських іграх у Лондоні. У Тернопільському національному економічному університеті створено всі умови для цього. А на рахунок того, що я попускаю студентам, - це не зовсім так, адже я просто прагну зрозуміти молодих. Студент - генератор безлічі думок, ідей планів, які він намагається реалізувати негайно.

А вища школа тому й зветься вищою, що повинна будити в людині спрагу до пізнання, вміння рости самому. У цьому сенсі своє завдання треба бачити у створенні належних умов для того, щоби творча особистість студента розкрилася якнайповніше.

- У результаті запровадження у навчальний процес низки нововведень, значно підвищилася якість освітніх послуг. Навіть заради студентів, котрі протягом семестру виїжджали на навчання за кордон, за Вашою ініціативою, у ТНЕУ відмовилися від триместрів. Наскільки це ефективно?

- Протягом кожного навчального року майже двісті студентів нашого університету виїжджають на навчання чи стажування за кордон, а коли повертаються - їм важко знову входити у навчальний процес за наявності триместрів. А за двосеместрового навчання таким студентам значно легше здійснюйати такий перехід. Тернопільський національний економічний університет . взагалі почав активніше використовувати цікавий світовий досвід. Запровадження навчальних курсів дало змогу узгоджувати їх із зарубіжними університетами і, відповідно, взаємно зараховувати, адже не тільки наші студенти навчаються за кордоном, а й чимало зарубіжних студентів навчаються у нашому Університеті. Навчальні плани ТНЕУ тепер розраховані на підготовку висококваліфікованих фахівців, які усвідомлюють інтереси суспільства і служитимуть їх здійсненню, мислять глобальними категоріями. Для навчальних планів і програм характерні інтенсивність та гнучкість, що дає змогу змінювати їх відповідно до сучасних вимог. Свою роль в активізації наукової роботи відіграло й відкриття першої серед тернопільських вищих навчальних закладів бібліотеки електронних ресурсів. Через інтернет-портал викладачі й студенти тепер мають доступ до найновішої економічної інформації, світових економічних видань, інформації великих компаній світу. У порталі представлено сайти Європейського союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку, Міжнародного валютного фонду, Світового банку. В університеті добре адаптована кредитно-модульна система організації навчального процесу, на web-сторінці офіційного сайту ТНЕУ сформовані інформаційні пакети факультетів та спеціальностей, впорядковані і введені індивідуальні та робочі навчальні плани.

- Чим керується у своїй діяльності ректор університету Сергій Юрій?

- Однією дуже важливою тезою: нестоличний вищий навчальний заклад може забезпечити собі «місце під сонцем» лише завдяки постійному пошуку нових ідей та шляхів їх реалізації, а тому, разом із професорсько-викладацьким колективом намагаюся навчити жити за цими принципами й студентів. Водночас, студент повинен відповідати рівню навчального закладу, де навчається. Це є одним із основних критеріїв вищих шкіл Європи.

- Наскільки важливо для ректора університету знати показники успішності студентів?

- Для ректора університету важливо не лише знати показники тієї чи іншої групи, курсу, а й відчувати настрій студентів. Коли я читаю лекції, то намагаюся бачити очі кожного, розуміти, чи молода людина засвоює матеріал. Адже це - один із найкращих методів оцінювання успішності. Взагалі, викладач університету повинен мати особливий підхід до розуму й серця кожного студента. Тому перед професорсько-викладацьким колективом Тернопільського національного економічного університету стоїть важливе завдання - зрозуміти прагнення молодої людини самовиразитися і самоутвердитися. Адже майбутній спеціаліст повинен вийти зі стін університету не тільки добрим фахівцем, а й достатньо підготовленим до непростих життєвих умов. Тому й націлюю викладачів університету на те, щоби вони частіше дискутували зі студентами стосовно реалій життя, пояснювали їм, що не завжди ситуація складається так, як написано у підручниках чи розповідається на лекціях.

- Для того, щоби навчити студента чи повести за собою, наставникам потрібно бути самим, як то кажуть, на висоті.

- Звісно, викладачі університету мають серйозно замислитися над тим, що саме хочуть почути від них студенти, а для цього їм необхідно самим підвищувати свій освітній рівень, самовдосконалюватися. Не лише висока фахова обізнаність, а й культура поведінки, інтелект, поінформованість наставників сприяють їхньому авторитетові, й відтак на лекції та семінари до таких викладачів майбутні економісти, юристи, менеджери йдуть із особливим задоволенням. Вважаю, що професійне зростання спеціаліста, його затребуваність величезною мірою залежить від уміння проявити ініціативу, вирішувати нестандартні завдання, планувати і прогнозувати результати своїх самостійних дій, а особливо в ринковій економіці - відповідати за прийняття рішень. А це можуть дати лише міцні наукові знання.

- Отже, якими мають бути сучасні викладачі?

- Сучасні викладачі повинні бути дуже мобільними — знатися на музиці і. техніці, читати класиків і сучасних майстрів красного письменства, уміти бачити живопис і відрізнити його від буденщини... Те, що розповідав на лекції, скажімо, три роки тому, уже не можна без змін доносити молодим людям сьогодні. Адже сучасний студент дуже активний і допитливий. Відтак, викладач повинен постійно вдосконалюватися, щоб завжди уміти зацікавити студентів, розповісти їм щось цікаве.

Якщо ж викладач, хай навіть тричі заслужений, читає лекції як і десять чи двадцять років тому, коли говорить одне, а за вікном - інше, коли слабко орієнтується у нинішніх реаліях, то хто йому повірить?

Більшість молодих людей усвідомлюють, що прийшли у вищий навчальний заклад отримати знання, а не відсидіти на «парах».

Тому в університеті дуже високо піднята планка стосовно здобуття вчених ступенів.

Дехто з викладачів зрозумів, що не відповідає новим умовам, тому й звільнилися за власним бажанням. Адже якщо професор на своєму місці, то він тягне за собою доцента, доцент - асистента, асистент - студента. Такий ланцюжок рано чи пізно дає результат. Бо якщо викладач не працює сам, як він може навчити працювати студента?

- Сергію Іллічу, такі високі вимоги до викладачів і студентів просто необхідність у XXI столітті - адже це століття шалених темпів життя.

- Сама лише вимогливість - це вулиця з одностороннім рухом. Адміністрація університету створює такі умови для навчання, праці і життя, щоби студенти і викладачі не лише гордилися причетністю до Тернопільського національного економічного університету, а й були відповідальними за свій університет.

- Сергію Іллічу, уявімо на мить, що серед нинішніх студентів ТНЕУ і Ви -юний, мрійливий, креативний, всезнаючий першокурсник... Що би Ви хотіли почути з вуст ректора вищого навчального закладу?

Жити чудовим сьогоденням, щоби буденність задовільняла щогодини й щохвилини кожну молоду душу.

Розмову вела Марія Баліцька