Відомі випускники Університету

Соляр Ярослав Володимирович, народився 27 липня 1956 року, закінчив кредитно-економічний факультет Тернопільського фінансово-економічного інституту, працює начальником філії - Тернопільське обласне управління AT «Ощадбанк».

Сьогодні Ярослав СОЛЯР - гість газети "Університетська думка".

Ярослав Соляр: «Якщо студент присвячує себе бухгалтерії і,

навчаючись, крок за кроком пізнає тонкощі справи, -

він з часом зможе зробити кар'єру!»

– Ярославе Володимировичу, від випускника кредитно-економічного факультету ТФЕІ - до начальника філії Тернопільське обласне управління А Т «Ощадбанк» була довга дорога, яка пролягала через...

– У 1982 році, отримавши диплом спеціаліста, попрощавшись з рідним кредитно-економічним факультетом, з однокурсниками та викладачами, я почав працювати бухгалтером в Тернопільській обласній конторі Будбанку СРСР, де згодом дослужився до начальника відділу кредитування та фінансування інвестицій. Далі була праця на різних посадах в Промбудбанку, Промінвестбанку, протягом 25 років, аж до керівника обласного рівня. Назви посад змінювалися, але суть залишалася єдина - бухгалтер, - аналіз ситуації, точність розрахунків, порядність у стосунках з клієнтами, колективами які очолював. І ось з лютого 2011 року я обіймаю цю посаду.

– Що визначило Вашу професію?

– Любов до математики. Ще навчаючись у Мужилівській восьмирічці на Підгаєччині. я відчув, що мені найлегше вдаються алгебра, геометрія, словом, точні науки.

– Отже, цифри Вас супроводжують усе життя. І все ж, не цифрами єдиними живе пан Соляр?

– Звісно, що ні... Люблю мисливство, гірські лижі... До речі, славнозвісний «Буковель» освоїв давно. Від весни до осені моя душа знаходить розраду на дачі, адже непогано знаюся на догляді за помідорами, виноградом... Сам виноробством не займаюся, бо давно зрозумів, що смачнішого вина, ніж закарпатське «Кабарне», не зроблю... Тому з року в рік - традиційно на Старий Новий Рік ми з дружиною, з родиною, з друзями їдемо до Мукачево - на триденний фестиваль вина. І серед розмаїття вишуканих закарпатських вин я знову і знову надаю перевагу «Кабарне», а дружині більше смакує десертне вино, зокрема «Ізабелла».

– Ярославе Володимировичу, чи підтримуєте стосунки і рідним факультетом?

– І не тільки з факультетом, який тепер називається факультетом банківського бізнесу, а й з Тернопільським національним економічним університетом взагалі, беручи участь у розмаїтих заходах, урочистостях, частково в конференціях... До речі, багато років на факультеті банківського бізнесу очолюю одну із Державних екзаменаційних комісій...

– Чи можете порівняти рівень підготовки випускників, скажімо, 2011 року із випускниками 2009-го?

– Тішить те, що із кожним роком, зважаючи на комп'ютеризацію навчального процесу, наші студенти мають все більші можливості для всебічного розвитку, глибшого вивчення тих чи інших предметів, адже світова павутина - інтернет - дозволяє їм почерпнути знання рідкісних видань чи нормативних документів... Відрадно, що уже після школи молоді люди мають набагато вищий рівень знань. Водночас засмучує те, що, на жаль, дуже малий відсоток майбутніх фахівців хочуть отримати такі доступні знання. Ні для кого не секрет, що у вищих навчальних закладах навчається молодь, яка, отримавши поверхові знання, хоче отримати усе й одразу - велику зарплату, високу посаду, пільги, переваги тощо. Словом, у них амбіції домінують над знаннями.

– І все ж більшість нинішніх студентів прагнуть знань.

– От саме на таких ми й робимо ставку. Їх небагато, відсотків приблизно з двадцять, але це дійсно талановиті студенти, які наполегливо докладають зусиль і набираються знань спочатку заради самоутвердження, а вже згодом -задля досягнення поставленої мети.

– Отже, Ви охочіше візьмете на роботу випускника із «червоним» дипломом?

– Ні, я охочіше візьму иа роботу випускника, який знає предмет теоретично, але готовий вдосконалюватися й практично, адже такі стрімкі зміни, які відбуваються в економіці, вимагають від фахівця бути ерудованим, різностороннім, наполегливим і працьовитим.

– А це можна помітити під час складання студентом державного іспиту?

– Звісно, і під час проходження студентами практики, і під час складання державних іспитів вишукуємо тих, хто має свіжу думку, ініціативний, креативний, кого не соромно запросити на роботу в колектив і можна запропонувати, тобто довірити певну ділянку роботи і бути впевненим, що вони виконуватимуть її професійно.

– Для прикладу, якщо студент факультету банківського бізнесу усі точні предмети знає на відмінно, але гуманітарні предмети йому даються гірше...

– Не завжди справа у самому студентові. Погодьтеся, що не кожен викладач може донести до студента потрібну інформацію, тобто прищепити любов до предмета, який він викладає... Зрештою, й самі студенти відрізняються і за складом світосприйняття, і за характером, і за розумом… Однак, якщо натура наполеглива, вона не просто протиратиме студентську лаву, а працюватиме - і стане знавцем своєї справи. Тобто, якщо людина, як у нашій ситуації, присвячує себе бухгалтерії і, навчаючись, крок за кроком пізнає тонкощі справи, - вона навіть може зробити непогану кар'єру.

– Ярославе Володимировичу, в Тернопільській області 57 установ Ощадбанку. Додамо сюди ще й 58-ме - обласне, яке Ви очолюєте. Хто працює сьогодні в установах Ощадбанку?

– Практично, у кожному із перерахованих установ Ощадбанку працюють випускники факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету. Також у нас працюють випускники факультету фінансів та факультету обліку і аудиту ТНЕУ. Є й випускники з інших вищих навчальних закладів.

– Незабаром десятки студентів факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету стануть випускниками. Чи готові Ви їх, бодай частково, працевлаштувати?

– Ще не знаю... Розумієте, зараз банки масово закривають свої відділення, і велика кількість досвідчених спеціалістів залишилася без роботи... То що вже говорити про новоспечених спеціалістів... На жаль, через ситуацію, яка склалася в економічній системі держави в цілому, і в банківській зокрема, де йде велике згортання банківського сектору, випускники факультетів банківського бізнесу різних вищих навчальних закладів України не є затребуваними. Для прикладу, лише за минулі два роки Промінвестбанк закрив 18 відділень, чимало відділень закривають й інші банки, такі як Приватбанк, Універсалбанк та інші, що оптимізують свої структури, виходячи із потреб ринку.

– Що ж робити тим студентам, які вирішили стати банкірами?

– Студентам - добросовісно вчитися. А от вищі навчальні заклади, напевне, повинні давати їм значно ширші знання, які випускники зможуть застосувати не лише в банківській сфері. Це можуть бути навчальні дисципліни, які давали би можливість випускникам факультету банківського бізнесу комфортніше почуватися за межами банківських установ.

– Коли Ярослав Володимирович Соляр почувається щасливим?

– Приємно на душі мені від того, коли люди звертаються з якимись проблемами, а мені вдається їх швидко і розумно вирішити, від чого і люди, і банк отримують позитивний результат. Це коли стосується роботи. А поза роботою я щасливий у колі сім'ї.

– Ярославе Володимировичу, із початком такого запрогнозованого 2012 року, що побажаєте нинішній молоді, зокрема студентам факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету...

– Зміни, у більшій чи в меншій мірі, були, є і будуть. І їх не потрібно боятися. А потрібно наполегливо вчитися, розширювати кругозір своїх знань, намагатися вникнути в суть завданого матеріалу... Також важливо вміло розподіляти час - на навчання, на дозвілля і на відпочинок. Бо молоді роки - це неповторна пора мрій, пора надій, пора зародження найвищих почуттів, пора пошуку себе... І я щиро бажаю кожній молодій людині знайти себе і стати особистістю.

– Дякую Вам, Ярославе Володимировичу, що у своєму такому щільному графіку роботи знайшли час для газети « Університетська думка», яку випускає Ваша Alma-mater. Нехай Вам завжди і в усьому щастить.

Розпитувала Марія Баліцька