У вуз стартуємо з дитинства

Такою була квінтесенція науково-практичного семінару «Наступність і перспективи розвитку освіти на території Фороської селищної ради (дитячий садок—школа—університет)». Несерйозна й, безсумнівно, локальна на погляд стороннього й не утаємниченого в нові ідеї в галузі освіти спостерігача постановка питання зібрала кілька десятків людей зайнятих і поважних, хоча б уже зважаючи на посади: директорів шкіл Великої Ялти, представників установ профтехосвіти з Севастополя, наукових співробітників з кількох українських вузів, високого рангу керівників з держустанов та органів місцевого самоврядування й навіть... священнослужителя.

Другим аргументом, що похитнув перше журналістське враження від теми зборів, став виступ настоятеля Фороського храму Воскресіння Христового отця Євгенія, який запропонував розширити тему семінару обговоренням місця й ролі, а також практичної участі церкви у вихованні й освіті дітей та молоді.

Фороський селищний голова Анатолій Биков (до слова — співголова програмного комітету, що організував семінар) зізнався учасникам заходу, що свого часу активно лобіював створення на підвідомчій йому території нового закладу — Кримського навчально-консультаційного центру Тернопільського національного економічного університету (КНКЦ ТНЕУ). Робив це з практичним прицілом: бачив перспективу розвитку громади й у домовленості з вузом про щорічне навчання за бюджетний рахунок десяти випускників місцевої школи. Старання Анатолія Миколайовича, як виявилося, мали ще один, прикладний для нього, як для керівника, результат: 80% нинішніх депутатів селищної ради — з вузівськими дипломами, і переважно це — випускники ТНЕУ,

Кандидат економічних наук, доцент, директор Кримського навчально-консультаційного центру Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ) Мар'ян Тріпак запропонував розширити практичну користь селищної громади й за географією, і за рівнем: «З нашим вузом дітям і Фороса, і всіх населених пунктів Великої Ялти, і Севастополя стає доступнішою не тільки освітня перспектива, а й наукова. Точнісінько так само розширюється фронт застосування знань у ялтинських і севастопольських вчених».

Розповідь Ірини Хоружої, директора Фороського навчально-виховного комплексу (НВК), про більш як десятилітній досвід тристороннього (НВК—селищна школа—місцева рада) співробітництва дуже зацікавила присутніх на семінарі: чимало директорів шкіл заявили, що, мабуть, погодилися б попрацювати в галузі освітив приморському селищі. Дехто з присутніх на семінарі навіть записав три напрями, за якими фороські педагоги та влада забезпечують наступність дошкільної й шкільної освіти: методична робота (спільні педради, семінари, відвідування уроків і занять); робота з дітьми (екскурсії дошкільнят у школи, відвідування концертів); робота з батьками (консультації, батьківські збори).

Творчо розвинути напрацьований досвід Ірина Миколаївна запропонувала й у зв'язці «фороська школа — КНКЦ». Коротко це можна звести в три формули: особисті контакти шкільних і вузівських педагогів для обміну професійним досвідом; організація на базі КНКЦ роботи факультативів і гуртків, проведення олімпіад, семінарів, конкурсів, науково-практичних конференцій за участю шкільних вчителів і викладачів вузів, а також учнів і студентів; профорієнтація школярів шляхом пропаганди професій, інформування про правила прийому до вузу, демонстрація фільмів діяльність вузу.

Значна частина із запропонованого вже тією чи іншою мірою проходить перевірку на практиці. За словами Людмили Олешко, заступика директора з навчально-виробничої роботи Севастопольського вищого професійного училища засобів зв'язку та інформаційних технологій, на рівні перших керівників узгоджуються умови договору з КНКЦ, за яким з нового навчального року у фороський вуз випускники училища вступатимуть на другий або третій курс.

З погляду наукої статистики до розгляду теми семінару підійшла начальник ялтинсько міського відділу статитики Ольга Фадєєва (до слова, випускниця й нинішня студентка КНК — у її активі буде трет вузівський диплом). Офіційні статдані дали їй змогу стверджувати що найбільший попит на зареєстрованому ринку праці — на професіоналів, тобто тих, у кого в дипломі кваліфікація вказана як «фахівець» або «магістр».

Кадровий голод відчувають сфери держуправління, охорони здоров'я, надання соціальної допомоги. І для молоді, і для вузу актуальною має бути інформація про те, що практично половина кримчан — 57 % — у віці від 15 до 34 років знайшли собі роботу, тобто зайняті офіційно. Якщо взяти до уваги зазначене вище, то чи не в цій інформації можна й потрібно шукати точки й навіть площини перетину інтересів кримської молоді й фороського вузу?

Микола Магдич